0 Київ
Непрості часи настають. Чергова точка біфуркації світового порядку. Два подібні злами були після Другої світової війни та після розпаду совєтської імперії.
Після першого у світі була двополярна система – капіталістичний Захід із лідером в особі США проти соціалістичного блоку, котрий очолювався Союзом. Після розвалу СРСР єдиною супердержавою залишалися (залишаються?) Сполучені Штати.
Дві події за останні тижні свідчать про запланований відступ США з лідерських позицій. Джо Байден дав фактичний дозвіл на запуск газового "Північного потоку – 2" та вмиває руки в Афганістані. США переорієнтовують всю свою політику на протистояння квазікомуністичній Піднебесній імперії
Справді, сьогодні на перший план виходить могутній Китай. Інтереси Піднебесної вже поширюються не тільки на Азію. Від Китаю залежать економіки Америки, Європи та Африки. Економічна міць китайців зростає надзвичайно швидко і неочікувано для багатьох.
Трішки цифр. Глобальний ВВП у 2019–2020 роках: $87,3 трлн – $84,5 трлн (падіння на 3,2%).
Китайський ВВП у 2019–2020 роках: $14,3 трлн – $14,7 трлн (зростання на 2,7%).
Частка Китаю в глобальному ВВП у 2019–2020 роках: 16,4%–17,4%.
Тобто частка Китаю за один лише "пандемічний" 2020 рік у глобальному ВВП зросла на 1 відсотковий пункт! При цьому частка США у світовій економіці за цей час упала із 25,1% до 24,8%.
До того ж показник борг/ВВП у Китаї – усього 10%, а у США – понад 128%. А за паритетом купівельної спроможності (ПКС) ВВП Китаю вже кілька років тому обігнав штатівський.
Росія також намагається заявляти про якісь свої права на частину світу. Економічно РФ не входить навіть у десятку найпотужніших країн (хоча за ПКС ВВП РФ на шостому місці) і перспективи нерайдужні завдяки санкціям.
Проте маніякальна ідея Кремля відновити контроль над Україною отримала нові можливості. Намагаючись дружити з континентальною частиною ЄС проти Китаю, Байден може довірити Німеччині та Франції східноєвропейські справи. А Макрон із Меркель (чи хто там буде замість неї) сваритися з Росією через Україну не будуть. Для них газ і торгівля важливіші за цінності, як свідчить недавній досвід.
Що ж, мають право. Не зачаровуймося європейськими ідеалами в сучасній реалізації. Глибоку стурбованість їхніх лідерів ми вже відчули. Боюся, що можемо отримати подібне і з Білого дому.
Який вихід? Україна має стати цікавою для економічної співпраці і для Європи, і для Штатів. Тому поїздка президента Володимира Зеленського до Вашингтона зі сльозами про допомогу не допоможе.
А чи є у Зе цікаві для американців пропозиції? Маю сумніви.
Джерело: Тарас Козак / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
