+5 Київ
9 квітня 1989 року грузинський народ вийшов на проспект Руставелі, головну вулицю Тбілісі, з вимогою незалежності. Відповіддю стали радянські танки, газ і саперні лопатки. І ось за 35 років Грузія стрімко дрейфує від європейських цінностей у бік антидемократії.
Як і 35 років тому, сьогоднішня боротьба грузинського народу проти "російського закону" про "іноагентів" викликає неабияку повагу. Перейнявши в Росії "найкращі" практики, влада намагається придушити протести силовими методами. Але грузини знають, проти чого вони борються, розуміють, до чого хочуть прийти, і правда на їхньому боці.
Ця боротьба – не проти мітки "іноземного агента", яку мають використовувати некомерційні організації та групи громадянського суспільства, які отримують частину фінансування з-за кордону. Це боротьба проти щупальців Кремля, які готові захопити все, до чого можуть дотягнутися.
Грузинів намагаються переконати, що "Грузинська мрія" – це бути частиною "русского мира", болота без свободи й гідності. Але ті, хто виходить цими днями на проспект Руставелі, мають іншу мрію – про європейське майбутнє, про незалежність, про прогрес. Її не змиєш водометом і не задушиш сльозогінним газом.
Джерело: Leonid Nevzlin / Facebook
