Ландсбергіс добре сказав про реальну допомогу Україні. Міністр закордонних справ Литви цілком справедливо вважає, що слова про єдність і солідарність з Україною без значних постачань зброї та гарантій безпеки перетворюються на цинізм.
"Українці творили чудеса й неодноразово ставили "експертів" у незручне становище. Ми маємо бути вдячні за такого союзника, але замість того, щоб допомогти їм перемогти, ми просимо їх воювати зі зв'язаною за спиною рукою".
Після минулих урочистостей із нагоди 75-річчя НАТО залишається поганий присмак. Україна й далі бореться, за образним висловом Ландсбергіса, однією рукою, бореться героїчно, але цього мало. У перший рік війни в західній пресі часто згадували про нашого єврейського Давида, який переміг Голіафа. Щось припинили. Напевно, стало незручно, адже ніяк не можуть вирішити, хто і скільки заплатить за доправлення Давиду пращі.
За розслабленими діями Європи й – повільними вже до непристойності – США уважно спостерігає не лише влада РФ. Іран, Північна Корея, терористи всіх мастей роблять свої висновки – невтішні для західної цивілізації.
Джерело: Leonid Nevzlin / Telegram