+14 Київ
З десятків і десятків моїх товаришів по службі, які живуть нині в РФ, тільки один зрозумів увесь той жах, у який нас занурив агресор. Лише один підтримав.
Я не бажаю нічого поганого моїм ровесникам-пенсіонерам флоту в РФ. Нам уже під і за 60. Ми своє побачили під льодами Арктики і пройшли у наших військових гарнізонах.
Знаю, на руках ветеранів-підводників немає крові. Але є кров дітей моєї Вітчизни, є сльози наших дружин та матерів.
Вони на вашій совісті. Ви підтримали цю бійню!
І коли через багато років ваші онуки будуть гинути від чергової війни, розв'язаної вашим черговим недолюдком, коли страх паралізує ваших правнуків, а очі їхніх матерів не зможуть висохнути від сліз, ви перевернетеся в могилах. Повернетеся в могилах, куди і вас, і мене колись покладуть. З військовим салютом чи без.
Перевернетеся в могилах від жаху ваших нащадків!
А я ні. Я спатиму спокійно. Бо з вами нечисть, а зі мною Бог.
Джерело: Анатолий Макаренко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
