0 Київ
Історія з мером Івано-Франківська вкотре демонструє, що живий не лише Ленін, а і Брежнєв з Андроповим. Це за їх керування запобігали вуличним злочинам шляхом вивезення або виселення людей із міста. Але, щоб це спрацювало сьогодні, треба відновити СРСР, бо в демократіях такого інструменту запобігання та протидії злочинності немає.
Коротко нагадаю передісторію: на щотижневій нараді 21 квітня мер Марцінків обурився тим, що роми досі в Івано-Франківську, хоча він давав доручення правоохоронцям вивезти їх із міста і порадив правоохоронцям "запакувати" ромів, якщо вони не хочуть їхати добровільно.
Потім мер на своє виправдання розповів, що роми порушували карантин і жебракували на вокзалі.
Я знаю про всі упередження в нашому суспільстві щодо ромів. І розумію, що більшості людей нема коли читати літературу і розбиратися в питанні, простіше поставити тавро. Але мені прикро, що мером міста може стати людина з низьким культурно-освітнім рівнем, яка дозволяє собі у такий спосіб говорити про людей. Бо, як на мене, саме людина, яка користується підтримкою та авторитетом у громаді, повинна цю громаду просвіщати і своїм прикладом показувати цивілізовані шляхи співжиття в суспільстві. Але ж ні –мер точно знає, що його виборцю така позиція "силового наведення ладу" сподобається. Тому можна принизити цілу групу людей, дискримінувати за ознакою національності та пограти на слабкостях електорату.
Дозволю собі трохи тез про національність і злочинність:
1. Наукою на сьогодні не встановлено, що етнічна приналежність якось пов'язана із вчиненням злочинів, тобто етнічна приналежність не збільшує і не зменшує ймовірності стати на злочинний шлях.
2. Так, дійсно, у всьому світі у злочинному середовищі є таке явище, як етнічні злочинні угруповання. І, дійсно, вони можуть "відвоювати" собі "право" вчиняти певний вид злочинів на певній території. Якщо висловитися зрозумілою мовою – стають монополістами певного виду злочинної діяльності. Але це не обумовлено етнічною приналежністю. Інакше нас би з вами – українців – вважали вродженими виробниками синтетичних наркотиків та виробниками дитячого порно. Бо наші злочинні угруповання в цих напрямах злочинної діяльності займають у світі міцні позиції.
3. В Україні вже не раз досліджували злочинність серед ромів, вона не вища, ніж серед представників інших національностей, які проживають в Україні.
І ключове! Ви вірите, що правоохоронці не можуть нічого вдіяти зі злочинами, які вчиняють представники ромської національності? Ви вірите в те, що поліція не знає, хто очолює "жебрацьку мафію" і кому жебраки носять данину? Жебрацтво не злочин, але "жебрацька мафія" втягує туди людей примусово із застосуванням фізичної сили, шантажу тощо. Там є за що притягати до відповідальності. Чи може правоохоронці не знають, кому йдуть гроші від дрібних крадіжок на вокзалах та у громадському транспорті? Так отож.
Це дуже зручна позиція – поширювати міф про якусь нездоланну злочинність серед ромів і прикривати цим власну неспроможність чи то небажання діяти за законом. Ба більше, іноді на цій злочинності заробляють саме тим, що не притягаються до відповідальності. І в цьому немає національної особливості, бо заробляють так на всіх, незалежно від етнічної приналежності.
Те, що у ХХІ столітті в європейській державі мер міста говорить "вивезти когось автобусами з міста за вчинені правопорушення", означає, що поліція і місцева влада залишилися в часах Брежнєва чи Андропова. Нові технології – це не лише комп'ютери та смартфони. У західних країнах сьогодні використовують і нові технології комунікації зі злочинним світом, зокрема щодо вуличної злочинності. Якраз історія з ромами, які жебракують на вокзалі Івано-Франківська та не виконують карантину, могла б бути чудовою нагодою навчитися владі комунікувати з цією громадою – як жорсткою мовою закону, так і мовою діалогу – сьогодні це вже must have запобіганню вуличній злочинності на місцях, яка має ознаки організованості.
Джерело: Anna Maliar / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
