+3 Київ
Я ніколи не уявляла, що одного дня зустріну справжнього героя – і тим паче, що це буде 10-річний хлопчик.
Роман Олесків. Символ незламного духу України.
14 липня 2022 року російські ракети вдарили по центру Вінниці, великого міста на південному заході України. Роман чекав у лікарському кабінеті разом із мамою. Вона загинула на його очах. Він дістав 45% опіків, травму голови й перелом руки. Увесь у вогні, він сам виповз із завалів. Йому було лише сім років.
Кваліфіковані українські лікарі швидкої допомоги врятували йому життя. Згодом завдяки фінансованій програмі Medevac його перевезли через Жешув до провідного центру лікування опіків у Дрездені. Він пережив понад 30 операцій – пересадки шкіри, реконструкції, безліч процедур і тривалу реабілітацію.
До війни Роман захоплювався бальними танцями й грав на акордеоні. Сьогодні він знову танцює – у спеціальній фіолетовій масці, яка захищає його загоєне обличчя. Після трагедії він вільно вивчив англійську й німецьку мови, розуміючи, що вони відкривають перед ним світ. Зараз він проходить спеціальну реабілітацію рук у Львові, де живе зі своїм турботливим батьком Ярославом Олесківим, і мріє знову грати на акордеоні.
Під час моєї нещодавньої поїздки до Львова я нарешті зустріла Романа та його батька. Це потребувало місяців зусиль – між його операціями, танцювальними виступами й моїм шалено насиченим графіком. Це була найзворушливіша зустріч у моїй місії.
Дуже особливий 10-річний хлопчик, який втратив маму й дитинство – і водночас зумів зберегти гідність і силу. Усміхаючись, він говорив про майбутнє, уявляючи, як танцює ще один вальс.
У Романа стільки сили. Стільки світла. Для мене він – уособлення України: глибоко пораненої, але незламної.
На його наступному акордеонному концерті я сидітиму в першому ряду.
Аплодую Романові.
Аплодую Україні.
Джерело: Katarina Mathernova / Facebook
