-8 Київ
Переважна більшість українців, а це 74%, вважають поганим те, що посаду президента Сполучених Штатів обіймає Дональд Трамп. Про це свідчать дані КМІС.
І це насправді піднімає дуже складне, але важливе запитання: емоційна реакція суспільства зрозуміла, але чи завжди публічне озвучення таких настроїв працює на інтереси Української держави?
Громадянське суспільство США висловлює свою позицію насамперед через соціологічні опитування й вибори – обираючи президента, конгресменів і сенаторів. Публічний тиск ззовні є ризикованим, адже чинний президент США дуже чутливо реагує на будь-які публічні сигнали. Реакції американської сторони показують: у Вашингтоні уважно відстежують усе, що заявляє вище політичне керівництво України.
Ми також маємо бути чесними із собою. В українців від любові до ненависті – один крок. Ще зовсім недавно багато хто покладав на Дональда Трампа серйозні надії. І заради справедливості варто згадати: саме під час його першої каденції Україна вперше отримала летальну зброю – зокрема протитанкові комплекси, які дозволяли знищувати бронетехніку ворога. До цього на такі рішення не наважувалися.
Саме тому нам усім слід бути дуже обережними. У світі ніхто нам нічого не винен – навіть ті, хто підписував Будапештський меморандум. Це жорстка реальність, у якій ми змушені діяти.
Добре, що нинішня позиція військового й вищого політичного керівництва України є виваженою. Ми вдячні Сполученим Штатам за підтримку й допомогу. Водночас маємо дипломатично, дуже обережно працювати над тим, щоб зберегти США нашим стратегічним партнером.
Адже саме від Сполучених Штатів залежать критично важливі для нас розвідувальні дані й значна частина озброєння. Також європейські партнери не можуть передати Україні американську зброю без згоди Вашингтона – навіть за власні кошти.
Сьогодні саме США залишаються державою, здатною реально тиснути на Росію. Європа ж, на жаль, неоднорідна: частина країн досі торгує з РФ і веде подвійну гру. Це ми бачимо й на конкретних прикладах міжнародних ініціатив.
Тому боротьба триває за кожну одиницю підтримки. І важливо, що над цим працюють президент, керівництво Офісу президента, уряд і переговорні групи. Зовнішній фронт сьогодні критично важливий.
Водночас парламентська дипломатія має бути задіяна активніше. Лідери фракцій, народні депутати з міжнародними зв'язками й контактами мають працювати як єдина команда. І позитивний сигнал – участь представників парламенту в офіційних делегаціях. Це означає, що парламентський голос України починають чути.
Джерело: Михайло Цимбалюк / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
