Отже, суб'єкт "Путін" укотре прямо й нахабно каже, що "вторгнення в Україну – це лише про завоювання, знищення, руйнування, убивство". Жодних інших цілей і завдань не було й немає. Тому що сенс існування як колективного "Путіна" (російської управлінської еліти), так і їхнього бездоганного у своєму цинізмі агресивного режиму, як і всієї сучасної Росії, – це експансія, насильство і війна. В інших форматах ця країна існувати не може. Конкуренція, дотримання прав та угод – усе це взагалі не про Росію...
Тому пряме і справедливе запитання звучить просто: чи є насправді хтось, хто готовий серйозно говорити про компроміси, заморожування війни, "переговори як поступки агресору"?
Невже ще є ті, хто не усвідомлює, до чого можуть призвести неправильні або повільні рішення і що це те саме, що добровільно купити квиток для демократій на різке розширення війни, на піднесення глобального тероризму й на обов'язкове передання кривавого глобального конфлікту наступним поколінням?
Джерело: Михайло Подоляк / Х