+1 Київ
"Якби влада попередила українців про майбутнє вторгнення РФ ще у жовтні – Україна протрималася б три дні", – Зеленський. Про це президент сказав в інтерв'ю The Washington Post.
На мою особисту думку, це одна з найсуперечливіших заяв президента з початку повномасштабного вторгнення.
Особисто я буду нагадувати фразу "готуйтеся до шашликів" своїм дітям як ідеальний приклад недалекозорості політиків, бо я у той час на полігоні тренував співробітників, як стріляти. Як приклад того, чому політикам ніколи не можна вірити. Як приклад того, як нефахова людина на дуже важкій роботі робить хибні висновки через брак досвіду аналізу аналітичних довідок від власної і міжнародної розвідки.
Я повністю підтримую верховного головнокомандувача у його рішучих діях щодо захисту нашої країни, і та підтримка непохитна та безальтернативна. Проте я ж не сліпий, і я бачу, хто виний у тому, що заздалегідь не розгорнув тероборону, хто провтикав Херсон, мости, Джанкой...
Є такий вислів: "Переможців не судять". От на нього, на мій погляд, і розраховує президент. Бо історію пишуть переможці. Бо віками в Україні сповідували принцип: "А що там далі? А що там після мене? А там хоч трава не рости", – бо політики до цього йшли грабувати і обіцяли будь-що. Виборець неспроможний аналізувати обіцянки – швидко розчаровується в "нових обличчях" і знову думає, що від нього нічого не залежить.
Друзі! Наш президент – однозначно герой! Він точно поки що кращий за всіх, хто був до нього, в питаннях мужності та відданості справі захисту держави! Проте він не святий і не ідеальний, як і всі люди, як і я, і ви. І заява: "Якби влада попередила українців про майбутнє вторгнення РФ ще у жовтні – Україна протрималася б три дні" – то є чиста маніпуляція та жалюгідна спроба виправдати відсутність дій щодо повномасштабної підготовки країни до війни: 1) жодного снаряда не купили за 2021 рік; 2) зняли, міняли та послабили керівництво прифронтових областей, у Харкові взагалі були якісь "парашутисти" замість керівництва області; 3) не розгорнули ТрО.
Любити країну, любити президента – це не те саме, що любити людину з конкретним ім'ям, яка наразі обіймає певну посаду. Безумовно, любити потрібно країну як державний інститут, а от до людей треба завжди ставитися підозріло і судити їх тільки за конкретними діями, а не словами й обіцянками. Судити потрібно системність кроків і дій, а не лозунги й обіцянки. Вони всі гарно говорять, але мало роблять.
Такий принцип може спочатку здатися дивним, проте він захищає від розчарувань тим чи іншим іменем і дозволяє зберігати любов до держави.
Підтримайте ЗСУ! Підтримайте країну, розвиваючи бізнес. Виснажуй і винищуй окупанта і не піддавайся ніяким маніпуляціям! Ми боремося за країну, а не за будь-яких політиків – незалежно від імен, ніколи не забувай про це.
Джерело: Микита Книш / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
