За його словами, масштаб вербування у ФСБ був "індустріальним": рекрутингом та кураторством агентів займалося понад 120 офіцерів. Якщо кожен із них "вів" 5–10 агентів, то "можна припустити, що на обліку у 5-ї служби стояло понад 1000 українських агентів впливу".
"Вони ж і звітували про політичну нестабільність влади та підвищення протестних настроїв в Україні та про готовність значної частини суспільства прийняти чи принаймні змиритися з новою владою, приведеною з Москви", – наголосив журналіст.
Крім того, ГРУ розвивало паралельну мережу агентів, повідомив Грозєв.
"У ГРУ було до 40 осіб, хто працював ексклюзивно за українським напрямом. Але там немає такого чіткого розподілу роботи, як у ФСБ, і їх перекидають з одного проєкту на інший у міру актуальних завдань. Наприклад, відділ 29155 – приблизно 50 осіб, які раніше займалися здебільшого диверсіями та вбивствами в Європі, – зараз займаються лише Україною. Швидше за все, так і з іншими відділами", – розповів він.
Грозєв уточнив, що під ГРУ перебувало до 100–300 агентів. Але за його словами, на початку війни більшість цих агентів впливу не погодилася на пряму співпрацю зі своїми кураторами.
Журналіст розповів про випадок, коли ГРУ викрало та стратило в РФ на військовому полігоні у підмосковному Сенежі свого агента-ренегата із СБУ – до того ж публічно, щоб чутки про страту поширювалися та були попередженням для інших. Імені цього агента Грозєв не назвав.
"Щодо Служби зовнішньої розвідки інформацією не володію в деталях, але їхня роль у неадекватному прогнозуванні реакції на агресію всесвітньої спільноти точно була вирішальною... Є індикація, що довіра до [директора служби Сергія] Наришкіна втрачена", – сказав розслідувач.
Процес втрати довіри Путіна до 5-ї служби ФСБ незворотний, і її роль тепер дуже обмежена, зазначив Грозєв. ГРУ не мало такого провалу в інформації, тому "його роль підвищена в останні місяці".
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)