+11 Київ
Уже не вперше за останні місяці перебуваю в Берліні, але він продовжує залишатися новим, привабливим і різним. Коли вуличний скрипаль тебе впізнає і запитує: "Ви Сенцов? Як ваш фільм?" – це дивує найсильніше.
Із фільмом, до речі, все гаразд: усі квитки розкуповують заздалегідь, глядачі і преса реагують дуже позитивно, вже вийшов ряд хороших відгуків у потужних виданнях. Добре, що обговорюють художнє втілення ідеї, а не тільки моє ім'я.
До контори, яка займається світовими продажами "Номерів", стоїть черга з пропозицій від інших фестивалів та локальних прокатників. За три дні я побачив тут багато знайомих облич. Дуже тішить, що серед них багато українських. Наша країна представлена тут лише двома фільмами у програмах (хоча це теж непогано), але головне, що вона присутня на Берлінале та у європейському кіно, має достойний стенд і досвід спільного виробництва.
За майже шість років, на які я випав з цієї галузі, прогрес відчутний. Багато хто з іноземців запитував: "Чому тут немає вашого голови кінофонду?" Але на це запитання у мене немає відповіді.
Джерело: Олег Сенцов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
