Чи мають право військовослужбовці на справедливий суд.
Щороку суди України вирішують 3–4 млн справ. Серед них значну частину становлять справи про притягнення військовослужбовців до кримінальної й адміністративної відповідальності, справи щодо соціального й правового захисту тих, хто служить, ветеранів війни і членів їхніх сімей. Таких справ кілька сотень тисяч. За період повномасштабної війни суди України у своїх рішеннях і постановах майже 500 тис. разів згадали про соціальний і правовий захист військовослужбовців, а про статути Збройних сил України – десятки тисяч разів. Питання проходження військової служби, призову на військову службу, життєдіяльності війська регламентовані кількома сотнями тисяч нормативно-правових актів.
Попри всі ці тисячі особливостей, судові справи, пов’язані з військовою сферою, вирішують переважно судді, котрі не мають не тільки бойового досвіду, але й узагалі досвіду хоча б мінімальної військової служби.
Час від часу лунають заклики до відновлення системи військового правосуддя (військових судів) від юристів, військового командування й рядових військовослужбовців, суддів і ветеранів війни, депутатів. Така система, на їхню думку, має забезпечити справедливий і кваліфікований підхід до вирішення справ із боку тих суддів, які будуть обізнані у військовому праві. Для прикладу, наводять ситуацію з наданням юридичної допомоги адвокатами, які вже спеціалізуються на цих питаннях. Десятки юридичних фірм надають адвокатські послуги у військових справах.
Як відомо, питання судоустрою і статусу суддів знаходяться у віданні комітету з питань правової політики Верховної Ради України. Голова цього комітету Денис Маслов неодноразово висловлював свої позиції щодо оптимізації судової системи загалом і щодо запровадження військових судів зокрема.
Вочевидь, з метою ґрунтовно обговорити питання запровадження військової юстиції провели зустріч у комітеті з питань правової політики суддів, військових і вчених з народними депутатами.
Виступаючи від імені ініціаторів розроблення концепції відновлення військових судів, я звернув увагу на те, що сьогодні на військовій службі перебуває близько 50 суддів різних інстанцій і юрисдикцій і більше ніж 300 працівників апарату. Згадані військовослужбовці, як й інші судді, які мають військовий досвід і працюють у судах загальної й адміністративної юрисдикції, можуть бути переведені до військових судів. Відповідно, створення військових судів і наповнення їх кадрами не потребуватиме ні великих додаткових матеріальних затрат, ні тривалого часу.
Водночас бойові й небойові втрати особового складу української армії демонструють нагальну потребу підвищення рівня боєготовності й боєздатності Збройних сил України та інших військових формувань, посилення військової дисципліни. Також правовий і соціальний захист військовослужбовців, ветеранів війни і членів їхніх сімей мають перебувати під ефективним судовим контролем. Розгляд і вирішення таких справ загальними судами за наявності кадрового голоду й величезного навантаження переймає на себе усі наявні недоліки функціонування вітчизняної судової системи (тривалі судові розгляди, недосконалість процесуального закону).
Аргументи як за, так і проти лунали близько трьох годин, і складається враження, що були почуті. Вирішили роботу в цьому напрямку активізувати.
На нашу думку, ключове питання тут полягає у тому, чи заслуговують ті, хто захищає Батьківщину, справедливого судового захисту.
Соціологічні дослідження свідчать, що рівень довіри до ЗСУ дорівнює 96%, а до судів – 9%. Можливо, аргумент про те, що суддями у військовій сфері мають бути ті люди, яким довіряє майже 100% українців, тобто військовослужбовці, переважить усі сумніви із цього приводу.
Джерело: "ГОРДОН"