У той день, коли зникла електрика, у будинковому чаті з'явилися повідомлення. Я зрозуміла: зиму переживемо

Мене вчора французи питали: "Як ви переживете чергові блекаути?" Я сказала, що будемо зігріватися теплом наших сердець. І пояснила, що не жартую.

У першу зиму повномасштабного вторгнення в моїй квартирі раптом зникло опалення, світло, вода, за якийсь час – інтернет, а потім ліг мобільний зв'язок. Я ніколи не бачила рідного Подолу таким темним і безлюдним, ніби з фільмів про апокаліпсис. Ми ходили зі світловідбиваючими стрічками, одягалися по принципу капусти, відпрацьовували звичку мати заряджені павербанки.

Але в той самий день, коли зникла електрика, у моєму будинковому чаті з'явилися повідомлення. Хтось писав, що в них є газова плита і їхні двері відкриті для всіх, кому треба щось зготувати. Хтось організовував збір на потужний генератор для під'їзду. Хтось уточнював у сусідки похилого віку, чи потрібно їй щось купити і принести. І тоді я зрозуміла, що цю зиму ми якось переживемо.

Кажуть, легко любити народ, набагато складніше любити конкретних людей. Але патріотизм – це також про любов до ближнього свого.

Джерело: Oleksandra Matviichuk / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора