+10 Київ
Ми з вами пройшли шлях від повного неприйняття ідеї військового омбудсмена військово-політичним керівництвом вісім-дев'ять років тому до внесення законопроєкту про військового омбудсмена верховним головнокомандувачем на розгляд Верховною Радою.
Це унікальна історія. Під час повномасштабної війни Україна розбудовує інфраструктуру захисту прав людини в секторі безпеки й оборони. Тому що, як би нам важко не було, для нас людина та її життя – найвища цінність. Бо наша війна – за людей.
Військовослужбовці, ставши на захист держави, природно, позбавлені великої кількості своїх прав і свобод. І забепечити їх захистом має бути одним із найвищих пріоритетів і держави, і суспільства.
Наразі на нас чекає розгляд законопроєкту в парламенті. Знаю, що дискусії будуть непрості. Зокрема, щодо моделі інстутуту військового омбудсмена. Законопроєктом передбачено, що військовий омбудсмен і його офіс будуть створені у вертикалі верховного головнокомандувача для виконання функцій президента щодо цивільного демократичного контролю в секторі безпеки й оборони, що передбачено в законі "Про національну безпеку України". У сьогоднішніх умовах це найбільш дієва модель, яка дозволяє оперативно й ефективно реагувати на порушення у військах, брати участь у підготовці змін та їх реалізації безпосередньо в органах військового управління і військових частинах.
Чи потрібен для реалізації цієї моделі окремий закон?
Потрібен. Для визначення чіткого алгоритму реагування і прийняття рішень, для уникнення в майбутньому непорозумінь щодо повноважень військового омбудсмена та його статусу, для формування інституції, вирішення питання фінансування тощо.
Чи не є цей законопроєкт наступом на повноваження уповноваженого ВР із прав людини?
Жодним чином ні. Парламентський уповноважений і військовий омбудсмен за своєю природою – дві абсолютно різні інституції, які при правильній взаємодії мають доповнювати одна одну. Суть уповноваженого парламенту – у незалежному нагляді за дотриманням прав і свобод людини в усіх органах влади, у тому числі в секторі безпеки й оборони. Водночас військовий омбудсмен у запропонованій нами моделі – це частина управлінської вертикалі верховного головнокомандувача, він включений у процес реалізації рішень і несе відповідальність за забезпечення прав військовослужбовців.
Я трохи хвилююся перед обговоренням у Верховній Раді й водночас як прихильниця парламентаризму пишаюся, що на четвертому році війни парламент вимагає від нас жорстких дискусій і пояснень. Це правильно, і так має бути в демократичній державі.
У результаті цих дискусій ми маємо прийти до формування інституції, в основі якої буде закладений ціннісний фундамент. Інституції, яка ніколи не стане частиною черствої системи й органом для відписок, а буде реагувати, розбиратися, змінювати.
Дякую президенту України за те, що права військовослужбовців у пріоритеті для нього особисто і для держави. Дякую міністру оборони й ЦУЗПВ, Офісу президента за роботу над законопроєктом. І, звісно, представникам громадянського суспільства, правозахисного середовища, експертам – за роки боротьби за захист прав військовослужбовців. Ще певний шлях нам із вами треба пройти, але, обертаючись назад, хочу сказати, що ми вже значно ближче до мети.
Джерело: Ольга Решетилова / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
