+2 Київ
Іран, запускаючи свої ракети й дрони по Ізраїлю, очевидно, не розраховував завдати суттєвої шкоди. Можливості ізраїльської й американської ППО там добре знають.
Але іранці показали, що вони готові до ескалації, якщо їх провокують, як це трапилося з ударом по іранському консульству в Сирії, і в них є, чим відповісти. Вони заробили додаткові бали симпатії в незахідному й точно в мусульманському світі, де не люблять ані Ізраїль, ані США. Це не означає повномасштабної близькосхідної війни. Щонайменше поки що. Однак будь-який крок може її спровокувати, і не факт, що всі такі кроки можна заздалегідь прорахувати. Для нас це означає масивне переключення уваги на Близький Схід саме тоді, коли ця увага критично потрібна.
У короткостроковій перспективі Іран, звісно, не постачатиме зброю РФ, адже йому вона самому потрібна. І шанси на ухвалення американського пакету допомоги можуть змінитися, якщо, звісно, у цих умовах не буде прийняте рішення пакет розділити окремо на нашу й ізраїльську допомогу. Тобто свої плюси й переваги теж можливі, хоча й неочевидні.
Однак питання номер один у тому, що Захід реально стикається з перспективою ведення двох масштабних війн і необхідністю зробити чимало стратегічних рішень. І це в умовах, коли Захід до двох війн не готовий – ані ментально, ані політично, ані мілітарно. У будь-якому разі як західні, так і незахідні лідери зараз дивитимуться, чи не потрібне коригування існуючих стратегій і якщо так, то яке саме. І нам наразі потрібно зробити все і навіть більше, щоб іранська атака та її наслідки не стали "чорним лебедем" для нас і нашої підтримки.
Джерело: Pavlo Klimkin / Facebook
