Для Заходу Росія "винна без найменшого сумніву".
У ЗМІ з'явилася презентація, яку 22 березня показали і роздали роздрукованою 80 високопоставленим представникам іноземних посольств на брифінгу в посольстві Великобританії в Москві. У ній представники офіційного Лондона описали "справу Скрипалів", і саме ця презентація, за словами посла США у РФ Джона Гантсмана, спонукала союзників Великобританії на знак солідарності вислати російських дипломатів.
Презентація повторює вже висловлені раніше тези Лондона, але з одним важливим винятком: Росію там із категорії "з високою часткою ймовірності" винних в отруєнні перебіжчика переведено до категорії "винних без найменшого сумніву".
Що далі? Чи наважиться Захід на наступний крок, який дійсно може виявитися смертельним для путінського ОЗУ?
Якщо Захід дійсно почне конфіскацію активів Путіна і його корешів, то він довго не протягне. Свої ж і задушать, як зазвичай і буває в ОЗУ, де ватажок утратив авторитет.
До цього моменту Путін їм потрібен був як гарант збереження бабла на Заході. На кону трильйон доларів у США і півтрильйона у Британії. Якщо він припиняє бути таким гарантом, то Скрипач не потрібен.
Ось і Піонтковський говорить про конфіскацію бабла, як найвищий захід покарання путінському ОЗУ: "Захід нарешті зрозумів, що може бути дійсно болючим для режиму та поставить під загрозу збереження Путіним довічної влади. Він стоїть на межі вжиття цього заходу, але поки що не наважується. Дія, про яку я говорю, – це санація активів російської клептократії за кордоном – трильйона у Сполучених Штатах і ще приблизно п'ятисот мільярдів у Великобританії.
Основна маса власників цих коштів – наближені до Путіна люди. Найбільші бенефіціари – Путін, Медведєв, Шувалов та інші. Гроші та влада в російській системі повністю зрослися. У цьому сенсі вже безглуздо говорити про корупцію. Класична корупція вимагає наявності двох суб'єктів: бізнесмена і чиновника. У нашому випадку це один і той самий суб'єкт, який вирішує, як спрямовувати величезні фінансові потоки у свою кишеню.
Я добре пам'ятаю напружену атмосферу у Вашингтоні 29 січня – останній термін, передбачений неохоче підписаним Трампом законом "Про протидію супротивникам Америки через санкції". Усі чекали до пізнього вечора публікації "кремлівської доповіді". До неї мали увійти матеріали про статки наближених до Путіна чиновників і бізнесменів. Список презентували майже опівночі, до нього потрапило 210 осіб.
Однак зібрана фінансовою розвідкою докладна інформація про активи цих людей виявилася перенесеною до секретної частини доповіді. Адже саме вона найнебезпечніша для Путіна і його оточення. І стався цей несподіваний поворот, мабуть, не випадково – він збігся з візитом до США трьох керівників російських силових відомств – Наришкіна, Бортнікова і Коробова. Ухвалити таке рішення останнього моменту міг тільки Трамп. І він зробив Путіну цю велику послугу. Можливо, останню."
Мені у Facebook заперечили, що, мовляв, "гроші Путіна настільки інтегровані у світову фінансову систему і стільки всяких вигодонабувачів і просто (як Шредер) проплачених лобістів, що висмикнути стілець із-під Путіна ніхто не наважується і навряд чи наважиться".
Я, як і Піонтковський, оптиміст, до того ж мій оптимізм базується на подіях новітньої історії. Родина Муаммара Каддафі теж була на десятки мільярдів євро інтегрована в економіку ЄС, насамперед Франції. Каддафі приїжджав на Єлисейські Поля як до себе додому і демонстративно ставив там свій намет.
І де зараз ті мільярди, де вілли, мережі бензоколонок, нафтопереробні заводи? Жорна історії мелють повільно, але впевнено.
Показово, що Ніколя Саркозі, тодішній президент Франції, якому Каддафі допоміг фінансами під час передвиборчої кампанії, був одним з ініціаторів його відсторонення від влади.
Лобісти і шредери підтримують диктаторів, поки вони сильні і їх можна доїти. Коли доїти нічого – вони перші ж і зраджують своїх патронів. Закон джунглів – Акела промахнувся.
Міністр оборони Гевін Вільямсон заявив у понеділок: "Влада Великобританії видала ордери на арешт російських активів сумнівного походження".
Учора Тереза Мей підтвердила: "Ми разом із нашими міжнародними партнерами працюємо над довгостроковою відповіддю на виклик із боку Росії".
Чи буде за цими заявами реальна конфіскація російських активів, нам ще належить переконатися.
Джерело: Eugene Platon / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора