0 Київ
Про декомунізацію декомунізації.
У мене була і залишається низка претензій до варіанта перейменувань вулиць Одеси, підготовленого під чуйним керівництвом Соломії Бобровської. Переважно – стилістичного характеру. Я вважаю, що в ньому порушено баланс загальноукраїнської пам'яті та локальної.
Але реставрація совкового неймінгу – це плювок в обличчя Україні. Це присяга на вірність руському міру.
Дорогі депутати міськради смт Одеса! Ви шо, зовсім розумово відсталі? Переживаєте, що ще не зовсім добили місто? Ви хочете прокласти дорогу руській весні–2? Ватку роздухарити? Ви хочете реваншу Куликового поля? Ви хочете бачити Одесу в сірій зоні типу "ДНР/ЛНР" із бомжами та гопниками при владі? Із портом та аеропортом, що підпадають під санкції? Із блокадою і відключенням електрики? Не треба вмикати видимість патріотизму, просто подумайте, що тоді залишиться від економіки. Як це позначиться на вашому баблі? На цінах на активи? На вашу илітну нерухомість?
І вже пішли розмови, що в Одесі якісь люди, які особливо ностальгують за СРСР. Що це пов'язано з одеською специфікою. Так, в Одесі багато вати. Але її скрізь багато. А чому тоді, коли Гурвіц у 90-ті прибрав із карти міста всіх леніних, свердлових, дзержинських, чкалових і Клару Цеткін із Францом Мерінгом і Розою Люксембург, ніхто і бровою не повів? Що, настільки популяція змінилася? Чи річ у тому, що то був Гурвіц, а це Труханов? І навчитися ворушити губами під гімн України легше, ніж наступити на горло власній пісні?
Тоді давайте заспіваймо:
Валентина Терешкова
За полет космический
Получила от Хрущева
Х...й автоматический.
Джерело: Олександр Ройтбурд / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
