+10 Київ
Росію позбавили можливості захоплювати землі в Києві
У непростій та тривалій історії, коли фінансові установи, що належать Росії, намагались захопити земельні ділянки в містах України, поставлено жирну крапку. Принаймні, у столиці України. Ідеться про схеми банків, статутний капітал яких практично повністю сформовано державним коштом Російської Федерації, зокрема про "Сбербанк", який на 100% належить ПАТ "Сбербанк России", та про "Промінвестбанк", який на 99% належить Державній корпорації "Банк розвитку та зовнішньоекономічної діяльності "Внешэкономбанк". Дані про статутний капітал фінансових установ, які здійснюють свою діяльність в Україні, станом на 2018 рік, опубліковано на офіційній сторінці НБУ.
Попри те що п’ятий рік Україна протистоїть підступній агресії із боку Росії, попри те що низка цивілізованих країн ввела санкції проти країни-агресора, російські банки продовжують надавати послуги українським компаніям та громадянам, збагачуючи скарбницю ворожої держави.
Щоправда, указом президента Порошенка в березні 2017 року було введено обмеження в діяльності п'яти банків із російським капіталом, які стосувалися виведення коштів за межі України і жодним чином не зачіпали інтересів вкладників, які на момент введення санкцій зберігали в цих фінансових структурах понад 21 млрд гривень. Такі напівзаходи не стали ефективними діями в боротьбі з державою-агресором.
Незважаючи на дію санкцій, які серед іншого стосувалися російських "Сбербанка" і "Промінвестбанка", протягом останніх двох років ці фінансові установи значно активізували свою діяльність на території України.
Ідеться не про надання фінансових послуг клієнтам, а про намагання через процедури входження у володіння заставним майном одночасно переоформлювати на свої юридичні особи земельні ділянки, на яких розташовані виробничі приміщення українських компаній. Посилення такої тенденції неминуче могло призвести до ситуації, коли значні земельні ділянки по всій Україні фактично переходили б у власність Росії. Анклави ворожої держави могли бути розташовані, наприклад, у Львові (комплекс будівель та споруд комерційного призначення на ділянці площею 20,855 га), у Бориспільському районі Київської області (земельна ділянка площею 17 га), у Києві (ділянка площею 31,124 га, де розташовано Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка"), в Одесі (будівля готельного комплексу, площею 11 914,9 кв. м), у Білій церкві (завод із виготовлення гумотехнічних виробів, площа земельної ділянки 29,968 га) тощо.
У переліку об’єктів та земельних ділянок, які могли б опинитись у власності Російської Федерації (повний список оприлюднено на сайтах "Сбербанка" та "Промінвестбанку") – торговельно-розважальний комплекс "Магелан", що розташовано на земельній ділянці 3,4 га фактично в центрі Києва. Гучний скандал, коли понад сотня осіб у масках захопили будівлю, потрощили меблі та устаткування торговельно-розважального комплексу, паралізувавши його роботу, привернув увагу і київської громади, і депутатів Київради, а також особисто мера Віталія Кличка. Інакше кажучи, банк, що цілковито належить країні-агресору, у столиці України намагався захопити будівлю комплексу і привласнити земельну ділянку по вул. Академіка Глушкова, на якій він розташований.
На захист національних інтересів піднявся увесь склад Київської міської ради та особисто мер Києва, який підписав рішення КМР, ініційоване депутатами всіх фракцій, про заборону передавання у власність російським компаніям земельних ділянок та майна, що перебувають у комунальній власності киян.
Це вкрай важливий та рішучий крок і приклад для місцевих органів влади інших міст і селищ України. Децентралізація – це не лише перерозподіл бюджетів, але й перерозподіл відповідальності. Київ продемонстрував свою послідовність та чітку позицію: тепер будь-які юридичні особи, які належать країні-агресору, не можуть дістати у власність та користування майно або земельні ділянки, що належать київській громаді.
Якщо розглядати правові наслідки такого рішення, то вони вкрай прості. Уже не може бути ухвалено рішення, яке намагались ініціювати представники "Сбербанка", а саме проєкт рішення (ПР-18650) у справі А-26 150 "Про передавання Акціонерному товариству "Сбербанк" (колишня назва – "Сбербанк России") земельної ділянки для експлуатації громадського центру на просп. Академіка Глушкова, 13/2, у Голосіївському районі міста Києва".
У цьому доленосному документі пропонують ухвалити таке рішення: "Передати АТ "Сбербанк"… в оренду на 5 років земельну ділянку площею 3,4157 га… із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва…". Тепер усі побоювання, що таке рішення може бути ухвалено, не актуальні. Росію позбавили можливості захоплювати землі у Києві.
Чи можна прогнозувати, що такі рішення буде ухвалено в інших містах Україні? Безумовно, так.
Звісно, на сучасному етапі, коли країна відчуває загострення політичної боротьби навколо виборів до Верховної Ради, очікувати на негайні рішучі дії від місцевих органів влади не доводиться. Однак після формування нового складу українського парламенту, очевидно, ми станемо свідками, як на захист національних інтересів, використовуючи досвід Києва, стануть також інші міста країни.
