+1 Київ
Повернутися живим…
Тут, у лікарні Мечникова, будується фундамент щасливого майбутнього України.
Ця тендітна жіночка Валентина Миколаївна набагато більше знає про це суспільство. Життя постраждалих у цій кривавій війні кожного дня тримає своїми руками.
Фото: Сергій Риженко / Facebook
Олександру 34 роки. Доставлений до Мечникова у стані коми з великою крововтратою. Мінно-вибухова травма. Ускладнилася розвитком анаеробної газової гангрени. Життя затухало.
На великих дозах вітальних препаратів виконана екзартикуляція правої нижньої кінцівки. Шансів вижити майже не було.
Фото: Сергій Риженко / Facebook
Валентина Ліснича, завідувачка реанімації сепсису, віддала всю себе ради спасіння героя, забувши на місяць сім'ю, дитину й відпочинок.
Далі дівчина Аня, психолог, допомогла спортивному хлопцю реабілітуватися психологічно і зрозуміти, що життя продовжується.
До війни Олександр був акробатом-хореографом і займався навчанням діток.
Зараз Олександр продовжує займатися улюбленою справою і навчати діток… Тепер уже навіть діток, які теж мають ампутовані кінцівки (діток із зони бойових дій).
Лікарі Мечникова роблять диво. Ми дуже раді, що в нашій країні такі міцні сім'ї.
Сила наших воїнів не тільки в них самих, а в усіх рідних, що стоять за їхніми плечима. Ця підтримка дасть нам змогу перемогти.
Реаніматолог Валентина Ліснича своїм професіоналізмом зберегла сотні життів.
У цей День медичного працівника вона згадує цю історію спасіння, вітаючи колег зі святом.
Вітаю всіх із Днем медичного працівника! Ми все витримаємо, тому що ми – професіонали. За нами сила, воля і правда.
Якщо тверезо дивитися на всі людські страждання, то дуже хочеться в цей день випити...
Джерело: Сергій Риженко / Facebook
