Про параною.
Як уже писав, однією з найімовірніших версій замаху [на першого помічника президента України Сергія Шефіра] видається спроба не стільки залякати, скільки занурити перших осіб держави в тяжкі роздуми.
Залякати щодо якогось конкретного питання через висаджування ріжка в машину одного з найближчих соратників президента – це дивна ідея, особливо якщо мати уявлення про психотип першої особи та її оточення.
Довгострокова стратегія занурення в параною – інша річ, і ось чому. Нинішня Банкова досягла небачених політичних й електоральних успіхів для сучасної України. І діє досить безпомилково, що підтверджує будь-яка соціологія.
Що краще за все змушує людей помилятися? Страх. Спроби угледіти в будь-якій події руку очевидних ворогів. Нескінченні пошуки ворогів таємних. Постійні обмірковування будь-якого кроку з погляду безпеки.
А в підсумку людину можна спробувати підвести до найпростішого висновку на кшталт "та ну його все до біса, є речі й важливіші, ніж ця ваша політика". І збити з дистанції остаточно.
Чомусь мені здається, що відповіді треба шукати в такій площині.
Джерело: Сергій Щербина / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора