У Facebook купа збурень та здивувань тим, що на фотках з аеропорту Кабула та із "салону" транспортного літака, заповненого біженцями, майже немає жінок, а основна маса – молоді чоловіки.
Це так. Але дивують висновки, які дехто робить. Типу це, мовляв, свідчить, що жінки не дуже й прагнули звалити чи що перевагу при посадці віддавали чоловікам абощо.
Та ні! Просто подумайте, що мала зробити пересічна афганська дівчина, ровесниця цих хлопців на фото, щоб дістатися літака.
1. Доїхати з міста до аеропорту, із шансом, що доведеться долати території, контрольовані талібами, які би сприйняли її появу на вулиці не дуже дружньо.
2. Опинитися на злітній смузі, а для цього – подолати паркан/охоронний периметр аеропорту або ж фізично пробитися через натовп у хаосі термінала (перше – реальніше). І перед тим – зважитися полізти через забор, розуміючи, що вдираєшся на режимний, по суті військовий, об'єкт.
3. Вдертися у військовий літак через напіввідкриту рампу, бо туди ж ніхто не запрошував. Не тільки зважитися на цей крок (що теж непросто), а й фізично вдертися.
Пройти ці квести реально мали шанс передусім (а може, й тільки) ті дівчата, які подорожували із чоловіком. Це реальність, яка відсіює більшість ще на першому етапі.
І це не через те, що хтось обмежував жінок у посадці, і тим більше не через те, що жінки менше хотіли звалити із цього пекла.
Просто тамтешнє пекло має інші правила існування та власної безпеки. І їх не можна оцінювати за мірками життя у Києві. На щастя, у більшості з нас аналогічного досвіду немає.
Джерело: Сергій Сидоренко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора