0 Київ
"Будапешт-2", на який ми (не) заслужили.
Чалий про те, які висновки він виніс із провального для України "Будапешта", до якого він свого часу був причетний. Цитата в інтерв'ю на "Єдиних новинах".
"Коли ми домовлялися [про Будапештський меморандум], усе було зрозуміло, а потім наші партнери заявили нам, що це політичні домовленості, які не носять юридичного характеру". Щоб уникнути повторення цього, як пояснив Чалий, тепер Україна буде вимагати ратифікації. Мовляв, завдяки цьому механізм гарантій – який, на його думку, був і у Будапешті – запрацює.
Тут складно щось коментувати цензурно.
Річ у тім, що БМ наші західні партнери виконали рівно в тому обсязі, який у ньому прописала українська переговорна команда. Членом якої тоді був і Чалий. Бо в ньому записали єдине зобов'язання "гарантів" у разі нападу на Україну – провести консультації. Жодних інших дій не передбачено. Ні політично, ні юридично.
Зараз Чалий є юридичним радником української переговорної команди з напрацювання нових юридичних гарантій.
І тепер він каже, що єдиною вадою його першого "Будапешта" була відсутність ратифікації? Really? Тоді в нас проблеми. Ну, тобто в нас уже проблеми.
P.S. Не хотів про це писати, і не включив цю неприємну правду в детальну статтю про Стамбульські перемовини. Зрештою, вона мала ключового фактологічного значення, вона швидше про "настрой". Бо навіть без цього епізоду я там детально пояснив, чому нові безпекові гарантії, які Київ зараз намагається отримати, будуть "Будапештом-2".
Важливо усвідомлювати це вже зараз, щоб ухвалювати рішення не на емоціях, а зважуючи плюси та мінуси.
Думав, що усвідомлення цього прийшло. Але ні.
Послухав учорашнього Арестовича, який знову розповів, що всі, хто не перебуває у сліпому захваті від переговорів (тобто і я також), є посібниками руських... Ну-ну. Та головне питання не в цьому. А в тому, що Арестович, як голос Банкової, продовжив просувати брехню про створення Україною нового безпекового альянсу (пропозиція, яку Україна передала РФ, напряму це забороняє!), а також продовжив брехати про реальні гарантії, які ми отримаємо, крутіші за ст. 5 НАТО.
Ні, друзі, так нечесно.
У таких питаннях суспільству необхідно говорити правду. Якщо ми здаємо Кремлю наше прагнення йти до НАТО в період, коли Україна нарешті отримала перспективу близького вступу до Альянсу – то мають бути компенсатори. Реальні. А така угода не потрібна.
Джерело: Сергей Сидоренко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
