-1 Київ
"Дотягнути до листопада". Про російську другу хвилю мобілізації і не тільки.
Насамперед треба пам'ятати, що в РФ військові рішення ухвалюють відповідно до політичних інтересів.
Наприклад, армія РФ доклала купу зусиль, щоб зупинити ЗСУ на смузі мінних полів, щедро усіяній фортифікаційними спорудами.
Наскільки я розумію, "смуга забезпечення" мала стати буфером, покликаним прийняти на себе стартовий удар противника, щоб уповільнити його просування, поки на основній лінії війська готуються до оборони.
Але Путіну було важливо продемонструвати, що "український наступ зазнав поразки", і тому на цю смугу кидали й кидали резерви.
І зараз ми стоїмо перед запитанням: чи досить багато їх убилося, щоб пройти другу лінію стало простіше?
Тут, як то кажуть, помолимося. Час іще є.
А тепер про мобілізацію.
Я вже писав, що другої хвилі не буде, поки в РФ не відбудуться вересневі вибори. Вибори (а точніше, "вибори") відбулися. Що далі?
А далі все одно незрозуміло. Теоретично РФ має віконце у жовтні – грудні, коли цю хвилю можна провести. У мобілізацію на початку 2024-го я не вірю, бо на березень призначено чергову церемонію привітання Путіна з обранням. Потрібно, щоб на цей момент негатив від вторгнення війни з російського телевізора в російські квартири ґрунтовно забули. А ще краще взагалі обійтися без "хвилі" до березня.
Тому в Кремлі напевно ставлять завдання Шойгу й компанії за будь-яку ціну гальмувати просування ЗСУ до того моменту, як розкиснуть поля й дороги. Їм дуже хотілося б, щоб у листопаді, як і рік тому, український наступ зупинився. І щоб заморожування тривало щонайменше до весни. Тоді можна було б сподіватися дотягнути до березня на особовому складі, який залишився, а після чергового воцаріння вже мобілізувати як хоч.
Я часто писав, що на нашу користь грає спотворення інформації, яка надходить Путіну. Він може дивитися на перебільшені циферки втрат ЗСУ, применшені циферки втрат РФ і думати: "Дотягнемо". Але реальність може бути іншою. І ми знову помолимося.
У Путіна є ще один мотив якнайдовше сподіватися пропетляти – йому створили "цифрову мобілізацію". Вона потрібна, щоб від моменту ухвалення рішення до шикування черг у військкомати минуло якнайменше часу. Особисто я не впевнений, що так і спрацює, але це вже інша історія.
Отже. Наразі ЗСУ борються не лише з російською армією, а й із часом. Є приблизно півтора місяця на те, щоб здивувати Путіна й усіх тарганів у його голові. І тут ми помолимося втретє і востаннє на сьогодні.
Джерело: Шрайк / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
