+3 Київ
Тепер шляху назад точно немає: після вчорашнього рішення Ради ЄС, яка підтвердила введення безвізового режиму для України, Брюссель остаточно затвердив безвіз для українців на політичному рівні. Залишилося лише дочекатися орієнтовно 11 червня, коли рішення ЄС набуде чинності і українці, які мають біометричні паспорти, зможуть уникнути принизливих черг у консульствах та візових центрах.
Безумовно, безвіз – це велика перемога для України. Насамперед з погляду того, що офіційний Київ зміг перебороти себе і виконав усі необхідні для цього умови, хоча періодично це давалося з великими труднощами, а ухвалення окремих рішень стало можливим лише завдяки громадянському суспільству сукупно з тиском Брюсселя і Вашингтона. У цей складний час, коли Україні і українцям гостро не вистачає позитивних новин, такий успіх дійсно дорогого вартує.
Проте видавати введення безвізового режиму з ЄС за те, чим він не є, само собою помилково. "Сьогодні Україна остаточно оформила своє розлучення з Російською імперією", – сказав учора, наприклад, український президент Петро Порошенко в інтерв'ю каналу "1+1". На жаль чи на щастя (залежно від кута зору), уведення безвізу з ЄС, відносини з Росією та політичний вектор розвитку України – абсолютно різні речі.
Звичайно, відкрити кордони для українців – це багато в чому політичне рішення з боку ЄС. Але перебільшувати його саме політичне значення не варто. План дій щодо безвізового режиму було надано Україні ще за часів президента Януковича. Навіть більше, абсолютна більшість законодавчих та технічних рішень, які призвели до скасування візового режиму, були або ухвалені, або розроблені до Майдану. До речі, цей чинник не варто забувати зараз, коли сьогоднішній уряд святкує безвіз як лише свою перемогу.
Але мова не про те. Якби президентом України залишався Янукович і Україна водночас виконала всі необхідні вимоги, то безвіз, найімовірніше, усе одно було б уведено. Говорячи про "розлучення" з Москвою, не варто забувати і про те, що у 2012–2013 роках переговори про введення безвізу між ЄС і Росією були максимально близькі до успіху і зірвалися найперше через дивні вимоги Росії про особливі преференції для дипломатичних паспортів. Ну і, звичайно, не забудемо про приклад Молдови: уведення безвізового режиму з ЄС зовсім не заважає молдованам голосувати за проросійські сили і політиків.
Справжній розрив із Російською імперією станеться тоді, коли Україні вдасться побудувати правову, демократичну державу, у якій права людини і базові цінності будуть відігравати головну роль. Питання безвізу з ЄС у такому разі виявиться вторинним. Хочеться вірити, що так порвати з Російською імперією рано чи пізно вийде і в самої Росії.
Джерело: "ГОРДОН"
