+5 Київ
Я лише хочу нагадати, що перед тим, як домовитися про мир між Україною та Росією, американська адміністрація домовилася про мир між Ізраїлем та Іраном.
Я шокований тим, яка кількість людей і в українському суспільстві загалом, і серед політичної верхівки досі вірить у те, що Трамп прийде – порядок наведе.
А це дуже небезпечна віра. Бо ж із цього вбачається, що скоро війна завершиться. Будуть вибори. Прийдуть великі гроші на відновлення країни. Інвестиції. Повернуться люди, які через війну виїхали.
Тож треба готуватися до виборів. Готуватися ділити гроші на відновлення. Ну і так далі. Що із цього випливає для пересічних українців, самі розумієте.
Війна не закінчиться до того моменту, поки Росія не втратить здатність вести війну. Можете вважати мене невиправним оптимістом – я думаю, що цього не доведеться чекати роками. Можете вважати мене невиправним песимістом – я певен, що жодних інших факторів завершення війни не існує.
Але із цього випливає дуже проста річ, хоча й парадоксальна, як і все у стратегічному мистецтві й науці. Що довше ми думаємо, що війна скоро закінчиться, то довше війна триватиме. Що швидше ми налаштуємося на довгу війну, то швидше війна завершиться.
Цю парадоксальну ідею мозок відмовляється сприймати, як, власне, і будь-яку іншу засадничу ідею стратегії, починаючи з найпростішої: хочеш миру – готуйся до війни.
Висновок простий: якщо ви все ще не вирішили віддати всі можливі сили нашій перемозі, саме час це зробити – службою у війську, волонтерством, роботою в оборонці, донатами грошей, часу чи крові або ж в інший спосіб. Тоді війна швидше завершиться.
І до політиків: ми маємо шанс колись провести вибори лише в тому випадку, якщо зараз ви про них забудете. Зовсім і надовго.
Джерело: Валерій Пекар / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
