Втрати російських окупантів
946 500

ОСОБОВИЙ СКЛАД

10 703

ТАНКИ

370

ЛІТАКИ

335

ГЕЛІКОПТЕРИ

Віктор Андрусів
ВІКТОР АНДРУСІВ

Український блогер, політичний аналітик

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Якщо не стабілізувати інформаційне поле, це буде загрожувати нам реальною поразкою

Чи програємо ми війну? Якщо включити холодний розум і подивитися збоку на цей момент війни, то він виглядає приблизно так.

За 2024 рік РФ захопила приблизно 2800 км. Узяли Авдіївку, Новогродівку, Селидове, Вугледар і ще ряд менших населених пунктів. Фактично це просування цілий рік для нас було просто катастрофою.

Просування деморалізовувало всіх і все. Однак, якщо спокійно подивитися на ситуацію, то я нагадаю, що у 2022 році вони дійшли до Києва, узяли пів Харківської області й Херсон. На диво, ще до звільнення цих територій у нас не було жодних думок про те, що ми програли цю війну. Ми були піднесені і сповнені сил. Зараз же, коли росіяни за рік, ціною в 430 тис. солдатів захопили територію десь як три Києва, ми переживаємо трагедію, поразку.

На початок 2025 року ми зберігаємо свою державу і Збройні сили чисельністю приблизно 1 млн особового складу. Останні пакети Байдена, у принципі, нормально так забезпечили нас озброєнням. І це не порівняти із 2024-м, коли реально не було чим стріляти аж до літа. Так, у нас багато СЗЧ, але це не більше ніж 10%. Так, ми несемо втрати і відступаємо, але це навіть не один до трьох, це один до п'яти і більше.

Так, ворог може захопити ще ряд населених пунктів, просунутися на тактичний рівень. Але ні я, ні будь-хто з адекватних аналітиків не уявляє, що ворог раптом може добігти до Дніпра, Харкова чи Запоріжжя. Особливо коли він добряче відгрібає на Курщині.

Перспективи на цей рік виглядають навіть більш райдужно, чим я очікував. Санкції по "тіньовому флоту", які ще й будуть виконані Китаєм і Індією, – це прям мегановини. Особливо на тлі вже зростаючої інфляції в РФ. Ніяких поки "зрадойобських" кроків від Трампа не сталося, як я і прогнозував. Ми забезпечені фінансово за рахунок доходів від російських заморожених коштів.

Із цих позицій, зрозуміло, що ми війну не програємо.

Але є інший бік медалі, і тут відповідь очевидна – ми її програємо у своїх головах!

Попри те, що аналіз вище є досить об'єктивним, сприйняття нами того, що відбувається, – як абсолютна катастрофа. І хоча хлопці щодня рубаються, утилізують сотні русні й одиниць техніки, враження, що ми вже все програли. І це враження виключно інформаційне! Ми тотально продовжуємо програвати власне інформаційне поле.

Ситуація стала ще гіршою. Криза еліти, яку я очікував на весну, розгорнулася вже. Публічний бардак і ганьба влаштовані навколо АОЗ, "аналтабу" в Раді, ще й відкрита війна проти ТЦК. І це все на тлі безкінечних розмов про те, який у нас "п...здець" на фронті.

Це має дуже цікаві ефекти на ситуацію. Окрім того, що це тотально деморалізує наше суспільство, це додатково мотивує орків продовжувати тиснути з останніх сил. Увесь наш треш вони перетворюють на новини і створюють ефект близької перемоги. Це мотивує їх іти воювати і консолідовуватися з останніх сил. Хоча ситуація в них дійсно складна і погіршується – ви це не прочитаєте в наших новинах, натомість у них прочитаєте про все, що пише Безугла.

За останній місяць російські штурми таки пішли на спад. Але відчуття того, що ми програємо війну, у нас геть зовсім не спали. І треба констатувати: якщо найближчим часом не будуть вжиті серйозні кроки для інформаційної стабілізації, це буде загрожувати нам реальною поразкою. Бо тут усе, як у спорті: спочатку боєць програє бій у своїй голові, а тоді вже на рингу.

Джерело: Політика Андрусіва / Telegram

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати