+17 Київ
Трамп психує. Отже, настає важливий переломний момент у президентстві Трампа. Годинник скоро проб'є північ, і переможні перемоги перетворяться на гарбузи. З більшості ключових амбітних проєктів Трампа зараз у нього – нуль досягнень.
Канада не тільки не почала думати над приєднанням до США, а ще і явно згуртувалася у протистоянні Трампу. Гренландія навіть натяків на приєднання не подала. Депортація мігрантів – узагалі сумна історія: замість 1 млн у перший тиждень, 2025 року депортували тільки 100 тис., із яких 37 тис. – у січні при Байдені. Між іншим, виходить, що Байден депортував значно більше, ніж Трамп.
Завершення війни в Україні – ще один майбутній гарбуз. Усі ці обіцяні "в нас чудові переговори", енергетичні й морські перемир'я завершилися трагедією в Сумах. Усі ці танці Віткоффа, Келлога завершилися тим, що всі залишилися на своїх позиціях. Ми не збираємося капітулювати, а Путін хоче тільки капітуляції. Тому прогресу в цій історії – нуль. На додачу досі не підписана угода про ресурси з Україною, яка мала бути підписана мало не в перші дні.
Однак грандіозним провалом став "день звільнення США" – введення тарифів на весь світ. Поки весь світ істерив із цього приводу, японці тихо вийшли на ринок і почали продавати державні облігації США. Поки Трамп рахував прибутки від тарифів, ріст відсотків за борговими облігаціями повністю ліквідував ці здобутки. Тож на завершення хлопці, мабуть, трохи заробили, але навряд чи це сильно тішить самолюбство Трампа.
Ну і нарешті, почала валитися вся ця неадекватна команда, заснована на єдиному принципі – хто краще хвалить. Маск, можливо, найбільший геній сучасності, провалився зі своїм DOGE. І, як щирий прихильник його винаходів, я сподіваюся, він зрозумів межі власної компетентності, повернеться запускати своїх Optimus, шатли на Марс та інші геніальні речі. Наварро скоро піде писати мемуари про День звільнення від тарифів. До нього приєднаються Волц, Віткофф, Келлог, думаю, до кінця року з ними буде проводити час і Гегсет – міністр оборони. А там й інші Кеннеді й Тулсі, які погано дружать із реальністю.
Тому Трамп психує. Усі ці його заяви про Байдена, Зеленського й Путіна – це істерика, спосіб звалити невдачі на інших і виправдати себе. Це зараз дуже небезпечний момент, щоб не потрапити під гарячу руку. Тому нам би не заважало трохи помовчати, усе ж і так рухається у правильному для нас напрямку.
Що далі? Далі реальність, якій абсолютно плювати, яке прізвище у президента США. У цій реальності Трамп уже продовжив санкції проти РФ, а трохи раніше він закрив навіть лазівки Байдена для орків. До кінця літа він почне давати зброю. Він же не хоче, щоб Путін захопив більше при ньому, ніж при Байдені. Почне менше говорити на теми, які вже стали гарбузами (Канада, Гренландія, Панама). Перезавантажить команду, у ній стане більш тих, хто дружить із реальністю. Це все не означає, що Трамп відмовиться від шаленої кількості неадекватних ідей. Він просто усвідомить, що отримати це все з наскоку не вийшло, тож буде намагатися це зробити повільними кроками.
А взагалі, мені прийшла така алегорія. Уявіть собі, що неадекватний клієнт купляє у вас нерухомість. Ви озвучили ціну, бо знаєте, що іншого такого немає. Клієнт починає влаштовувати шоу, іде, приходить, погрожує, кричить, істерить, але ціна не міняється. І в кінці він просто каже: "Добре".
Джерело: Політика Андрусіва / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
