Поточні тренди.
Як я і писав у прогнозі, економіка РФ у цьому році почне летіти у прірву. Незважаючи на ріст податків, федеральний бюджет у січні 2026-го отримав на $3 млрд більший дефіцит, ніж у січні 2025-го. Офіційно заморожуються виплати із Фонду національного благосостоянія, який наповнювався з доходів від нафти й латав бюджетні діри. Однак найбільший удар у перспективі – відмова Індії від російської нафти. Можна вважати, що публічні заяви індусів про диверсифікацію є підтвердженням угоди з Трампом. Звісно, що закупівля російської нафти не впаде до нуля й упаде не відразу – але "рахунок на табло". У цьому ключі варто братися за Туреччину, яка раптом вирішила наростити споживання дешевої російської нафти.
Радикальна зміна орківської риторики. Від "цілі СВО будуть виконані" до "Трамп, давай реалізовувати Анкоридж". Останнім часом багато обурення, що нібито Трамп не хоче змусити нас виконувати домовленості в Анкориджі, які, судячи з усього, передбачали зупинку по лінії фронту й передачу оркам усього Донбасу. Кращого сигналу про готовність домовлятися годі чекати.
На цьому фоні російська армія розпочала підготовку до весняно-літньої кампанії, зокрема, накопичення й поповнення резервів, акумуляцію озброєння. Ці дії є абсолютно логічними, адже в контексті переговорів готовність воювати до кінця є картою тиску. Я переконаний, що буде навіть більше, якісь ядерні погрози й тому подібне. Усе це має працювати на посилення переговорної позиції.
Важливо: ситуація у РФ не є критичною! У них достатньо інструментів і кроків, щоб викручуватися ще рік-два. Але вона почала рухатися у бік критичної точки, і нічого не вказує на те, що ситуацію вдасться переламати як в економіці, так і на полі бою. А це піднімає питання доцільності продовження бойових дій і мільярдних витрат на війну.
Поки що все рухається у ключі мого прогнозу. Переговори з березня залишаються найкращою опцією для Путіна.
Джерело: Політика Андрусіва / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора