Сьогодні розійшлося повідомлення про те, що ЗСУ пройшли першу лінію оборони. Це справедливо викликало ейфорію. Я мушу трошки дати ложки дьогтю, бо, як казав один знайомий, щоб не розчаровуватися – не треба зачаровуватися. Ми скоріше врізалися в першу лінію оборони, а пройшли полосу забезпечення.
Але я постійно повторюю, що успіх не у просуванні, а у виснаженні та знищенні ворожих ресурсів. І ось тут у нас справжній успіх. Ворог дійсно запанікував від нашого просування, але не від його розмірів, а від того, що в нього залишилося дуже мало резервів, щоб битися на наступних лініях оборони.
Більше того, те, що він стягує, щоб відбити наше просування, – це просто якийсь набір не пов'язаних між собою типів і родів військ. Тому, скоріше за все, цим стадом буде важко керувати й організовано протистояти. Також після взяття Роботиного моральний дух дуже впав. Казка, що ЗСУ не можуть третій місяць пройти це село, дуже бадьорила окупантів. Тепер казці кінець, і ціну свою окупант знає.
Тому я точно можу сказати: ми стоїмо на порозі можливого великого прориву.
Віримо в перемогу!
Джерело: Політика Андрусіва / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора