Зараз Путін – лише лідер наймогутнішого владного угруповання у РФ, а роль господаря й арбітра між вежами Кремля він уже втратив 

Пригожин ожив, а Суровікін – ні.

Отже, офіційно конфлікт у трикутнику Путін – Шойгу – Пригожин закінчився. Але ніхто не досяг повного успіху.

Попри бурхливі вимоги ображеного міністра оборони Шойгу, Путін не наважився розправлятися з Пригожиним за цей карикатурний бунт, щоб не посилювати угруповання Шойгу – Герасимова в армії.

Шойгу доводиться терпіти суспільне приниження, бо на фронті без змін, а Пригожина не покарано. Для армії це доказ того, що, маючи величезні військові ресурси, дует Шойгу й Герасимова не має відповідних політичних ресурсів.

Стравлюючи Пригожина й Шойгу, Путін намагається залишитися арбітром між різними угрупованнями влади і свого оточення, але після бунту Пригожина всі розуміють, що російський президент утратив роль балансира й арбітра між вежами Кремля. Тепер він лише лідер наймогутнішого владного угруповання, а не господар чи арбітр для всіх інших.

Для Пригожина офіційно місце заслання змінили з Білорусі на Африку, але частина вагнерівців під власним іменем залишилася в Білорусі й максимально наблизилася до кордону Польщі. Мабуть, до польських виборів у жовтні з боку вагнерівців варто очікувати прикордонних провокацій, які за планами Кремля мають вплинути на виборчу кампанію в Польщі.

Джерело: Виктор Небоженко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора