Путін хоче бачити Пригожина мертвим. За пів року або Пригожин буде мертвим, або станеться другий переворот – Грозєв

15 серпня 2023, 15:45

Этот материал также можно прочитать на русском

Путін хоче бачити Пригожина мертвим. За пів року або Пригожин буде мертвим, або станеться другий переворот – Грозєв

Пригожину, як і раніше, варто побоюватися помсти Путіна, вважає Грозєв
Скріншот: РИА ФАН / Telegram

Євген Пригожин, засновник ПВК "Вагнер", визнаної міжнародною злочинною організацією, після заколоту наприкінці червня залишається потенційно небезпечним персонажем для президента країни-окупанта РФ Володимира Путіна, оскільки в Росії, як і раніше, є ймовірність військового перевороту. Про це виконавчий директор Bellingcat Христо Грозєв заявив в опублікованому 13 серпня інтерв'ю Financial Times (доступно за платною підпискою, фрагменти розмови публікує видання ZN.UA).

На думку розслідувача, засновник ПВК "Вагнер" теж не може почуватися в безпеці після того, як Путін "виступив по телебаченню й назвав Пригожина зрадником". Грозєв зауважив, що "всі знають, що роблять зі зрадниками", а Путін цього не зробив. Журналіст переконаний, що "Путін хоче бачити його [Пригожина] мертвим", але поки це бажання реалізувати не може.

У зв'язку із цим Грозєв прогнозує, що за пів року Пригожин або помре, або станеться другий переворот.

Виконавчий директор Bellingcat зазначив, що запідозрив спробу Пригожина влаштувати збройний заколот у червні "напередодні ввечері", оскільки розслідувачі зафіксували "вибух" телефонного трафіку між високопоставленими російськими військовими.

Він вважає, що і друга спроба заколоту реальна, оскільки дотримується думки, що більшість російської еліти, за винятком представників військово-промислового комплексу, не бачить сенсу у війні проти України.

Нерішучість російських еліт і відсутність висловленої позиції Грозєв пояснює психологічним ефектом, відомим у теорії ігор як "дилема ув'язненого". Він пояснює, що "вони [невдоволені Путіним та його курсом] не висловлюються", тому що "не хочуть бути першими чи єдиними, хто ворухнеться".

На думку розслідувача, Путіна можуть повалити за одним із двох сценаріїв: або дилема ув'язненого в той чи інший спосіб "буде знята", або від глави Кремля позбудуться під час "скоординованішого" перевороту.

Грозєв поки не бачить передумов до цього, зазначаючи, що "цього [настрою] поки немає" ні серед олігархів, ні серед міністрів, ні у ФСБ. Однак, вважає він, для решти російської еліти жити в умовах "Північної Кореї 2.1" із замороженими банківськими рахунками "неприємно".

Він зазначає, що спровокувати нову спробу бунту можуть й інші тригери, наприклад, зміна ситуації на фронті.

Контекст

23–24 червня у РФ Пригожин улаштував заколот. Увечері 23 червня він звинуватив військових країни-окупанта РФ у завданні удару по тиловому табору найманців ПВК "Вагнер" за командою, яка надійшла від начальника Генштабу Валерія Герасимова після наради з міністром оборони Сергієм Шойгу. Міноборони Росії назвало цю заяву Пригожина "інформаційною провокацією".

Уранці 24 червня Пригожин заявив про захоплення військових об'єктів Ростова-на-Дону й намір іти на Москву, але вже ввечері він сказав, що передумав, і розвернув колони "у зворотному напрямку". Олександр Лукашенко, який називає себе президентом Білорусі, заявив, що це він вів переговори з Пригожиним і переконав його зупинити рух вагнерівців. У Кремлі повідомили, що за підсумками переговорів Пригожин "піде в Білорусь".

26 червня пресслужба Пригожина опублікувала аудіозапис, у якому він заявив, що в нього не було мети скидати владу в РФ. Того самого дня президент країни-агресора Росії Володимир Путін виступив із терміновим зверненням, у якому назвав учасників заколоту "зрадниками", котрі зробили помилку. Він закликав вагнерівців укласти контракт із міноборони РФ або вийти зі збройного формування. Хто захоче, зможе піти в Білорусь, заявив він. 27 червня ФСБ оголосила про закриття справи щодо заколоту, а міноборони РФ повідомило, що важку техніку ПВК передадуть російській армії.

За даними Держприкордонслужби України станом на 23 липня, у Білорусі вже було приблизно 5 тис. найманців ПВК "Вагнер". Їхній табір розташовано більше ніж за 200 км від українського кордону.

Під час заколоту російські військові не чинили значного спротиву вагнерівцям, водночас бунтівники підбивали авіацію російських військових. ЗМІ повідомляли, що Кремль почав масштабну чистку в керівництві армії після заколоту Пригожина, зокрема затримали не менше ніж 13 офіцерів, серед них заступник начальника російського Генерального штабу, екскомандувач угруповання військ РФ в Україні генерал Сергій Суровікін.

Засновник ПВК "Вагнер" після заколоту, як з'ясували журналісти, неодноразово приїжджав до Санкт-Петербурга, а в Москві зустрічався особисто з Путіним.

Христо Грозєв Росія заколот Пригожина Євген Пригожин Кремль

Матеріали за темою