Рівно сім років тому кияни врятували Майдан. Після тієї ночі посли "Великої сімки" вперше звернули увагу на мітингувальників у Києві

Холод пробирався до кінчиків пальців. На душі були паскудні передчуття поразки... "Беркут" продовжував методично наступати, відтісняючи метр за метром майданівців від барикад. Стримати їх можна було тільки щільною людською стіною. Але що могли зробити беззбройні люди проти повністю екіпірованих вояків?

Попереду наступаючого "Беркуту" стояли нардепи, які, відкривши "ксиви", наполягали, що вони недоторканні і "Беркут" не має права вчиняти насильницькі дії проти майданівців. Чесно – допомагало не дуже. Беркутівці в закритих шоломах били нардепів на рівні з мітингувальниками.

У вухах неперервно лунав набат дзвонів Михайлівського собору. Людей катастрофічно не вистачало.

Центр Києва, 11 грудня 2013 року. Фото: EPA

Станом на 4.00 майже без сил стояв у шерензі, розмірковуючи, що може врятувати Майдан? Таким був мій (і ще кількох тисяч майданівців) ранок та ніч рівно сім років тому, з 10-го на 11 грудня 2013 року. Тоді "Беркут" уперше спробував розігнати Майдан – не вийшло.

Урятували Майдан кияни, які, починаючи з 5.00, наповнили майдан. Це дало змогу протестувальникам отримати чисельну перевагу і відтіснити беркутівців від наметів...

Після цього протестувальники відбили штурм Київради, змусивши "Беркут" остаточно покинути Майдан.

Після тієї ночі посли "Великої сімки" вперше (!) звернули увагу на мітингувальників і почали вимагати від Яника, аби він не чіпав мітингарів. До речі, саме тоді на Майдані вперше з'явилася Нуланд, яка почала роздавати печиво мітингувальникам.

Тодішня помічниця держсекретаря США Вікторія Нуланд на Майдані, 11 грудня 2013 року. Фото: EPA

Що стало тригером в зміні поведінки послів? На мою думку, те, що суспільство вперше продемонструвало свою суб'єктність у протистоянні з владою.

У ту ніч у протистоянні з "Беркутом" на Майдані народжувалася спільна свідомість і нація.

На ранок ми нарешті почали формувати перші бойові сотні самооборони Майдану. Ілюзії протестувальників, що міліція з народом і на силовий розгін силовики не підуть – зникли.

Ніхто не знав, що нас очікує попереду. До перемоги залишалися ще три довгі місяці.

Дякую всім, хто в ту ніч був на Майдані. І не має значення, фізично чи духовно – тоді ми були єдині.

Слава Україні!

Джерело: Viktor Taran / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора