"А чого ви про доріжки в парках пишете, а про харківські укріплення не пишете?!" Ну, можу написати, але зрадофілам не сподобається.
Спроба харківського наступу росіян триває вже більше ніж місяць. Росіяни використовували те, що українцям було заборонено вражати їхні сили на території РФ іноземною зброєю. Себто до кордону вони були, по суті, "у хатці" і могли навіть бити через кордон без остраху спіймати "отвєточку" чимось більшим за радянську зброю.
Так от, усією своєю заздалегідь зібраною потугою вони за місяць змогли просунутися на окремих відносно вузьких ділянках на глибину до 8 км максимум. Жодного "буфера довкола Бєлгорода" в них не вийшло, жодного "виходу до Харкова" теж. Це не означає, що небезпека минула, але конкретно ця спроба не дала їм жодних здобутків. Руйнація невеликого прикордонного міста військовим здобутком не є, тільки злочином.
Натомість Україна отримала дозвіл бити по росіянах усім, чим треба, і зараз утюжить усе те, що вони зібрали під кордоном, рекордними обсягами хімарсятини. Так, що виють навіть ті російські воєнкори, яким вити заборонено господарями. Так, це вартувало кінської напруги й великої жертовності. Але факти зараз такі.
Тому, серйозно, Клаузевіци кухонні, трішки запізно розповідати про провалену оборону тоді, коли противник, який цю оборону проривав, не зміг досягти жодної з поставлених цілей. Так, ситуація надважка. Але коли ви до реально надважкої ситуації додаєте відверту брехню просто тому, що вам так легше просувати свій зрадофіліс, – ви огидні, як слимак у дерев'яному сортирі. Вибачте, але дістали.
Джерело: Victor Tregubov / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора