Путін знов успішно навішав переговорної локшини на вуха Трампа

Телефонна розмова Трампа з Путіним – багато галасу і переговорна плутанина. Заздалегідь анонсована телефонна розмова Трампа з Путіним викликала багато очікувань. Хтось чекав переговорного прориву щодо завершення війни. Таких було мало, але завжди є люди, які готові вірити в диво. Уже традиційне очікування – коли у Трампа нарешті урветься терпець і він введе проти Росії "пекельні санкції". Чим далі – тим слабше в це віриться. Але більшість спостерігачів чекали цієї розмови з певними побоюваннями. Бажання Трампа зустрітися з Путіним і домовлятися не лише про припинення війни, а й про торгівлю й економічну співпрацю з Росією, явно не сприяли позитивним очікуванням від телефонної розмови президентів США і РФ.

І ось вони поговорили в черговий раз. І що? Ні зради (у всякому разі поки що), ні перемоги, а казна-що. Ця розмова не тільки не прояснила подальшу переговорну ситуацію, а ще більше її заплутала.

Питань стало більше, ніж відповідей.

Трамп каже, що "Росія й Україна негайно розпочнуть переговори про припинення вогню і, що більш важливо, про завершення війни". А що тоді було в Стамбулі? Трамп же і тоді наполягав, що Україна має "негайно" погодитися на переговори в Стамбулі. Тобто починається щось нове?

Де будуть переговори – у Ватикані, чи Стамбулі, або у якомусь іншому місці? Яким буде формат переговорів? Чи будуть брати участь у цих переговорах американці? Усі ці питання ще треба з'ясувати й узгодити. Президент Зеленський уже каже про доцільність переговорної зустрічі не тільки Росії й України, а і Європи та США. Він також заявив про те, що "для нас усіх дуже важливо, щоб Сполучені Штати не дистанціювалися від перемовин і досягнення миру, бо єдиний, хто в цьому зацікавлений, – це Путін". А це означає, що такий ризик стає усе більш очевидним.

Путін каже, що треба домовлятися про якийсь "меморандум із приводу можливого майбутнього мирного договору". Сам термін "меморандум" уже провокує для українців негативні асоціації. За контекстом заяви Путіна можна припустити, що мається на увазі якийсь проміжний документ із незрозумілим статусом, щось на кшталт рамкової угоди або протоколу про наміри. У заяві Трампа про "меморандум" нічого не говориться, тобто йдеться про російську "хотєлку". Формально йдеться про нібито компромісний документ, який буде і про припинення вогню, і про мирні переговори. І Трамп, на жаль, цю логіку прийняв.

Трамп перед розмовою з Путіним заявляв, що хоче зустрітися з російським лідером. Це бажання президента США підтверджували й представники його адміністрації. Однак у заявах Путіна і Трампа після їхньої телефонної розмови про можливість цієї зустрічі не згадується. А ось помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що "Путин и Трамп не исключают проведения личной встречи, их команды будут прорабатывать содержание возможного саммита РФ и США". Тобто тема зустрічі Путіна і Трампа піднімалася під час розмови, але домовленостей про це немає. І схоже, що для Кремля ця тема буде ще одним інструментом маніпулятивного впливу на Трампа. Хоча мало б бути навпаки.

Висновки на даний момент.

Путін знов успішно навішав переговорної локшини на вуха Трампа. Президент США знов вірить у бажання Путіна завершити війну в Україні. Або вдає, що вірить, щоб з'їхати з теми прямої участі США в переговорах. Щоб до нього було менше питань із цього приводу.

Стратегія Путіна є очевидною – використовувати нібито "мирні переговори" як камуфляж для продовження і посилення війни проти України й посилювати воєнні дії для тиску на переговорний процес. За даними російських джерел, росіяни також ставили питання, щоб на час переговорів Штати не вводили санкції проти РФ.

Поки є очевидним лише одне – мають бути якісь мирні переговори. Де, коли, у якому форматі й із яким порядком денним – усе це ще треба з'ясовувати й узгоджувати. Багато хто в Україні пропонує вийти із цього безперспективного переговорного процесу. Але треба розуміти, що це якраз те, чого прагне Путін, і це точно може знов зіпсувати наші стосунки зі США. В умовах загострення і воєнної, і дипломатичної ситуації це явно не в наших інтересах. Нам треба поєднувати гнучку переговорну тактику із принциповістю в захисті наших інтересів. Також треба й надалі підтримувати спільну переговорну позицію з нашими європейськими партнерами. І не варто мріяти про швидке завершення війни.

Джерело: Владимир Фесенко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора