Судячи з ескізу Національного військового меморіального кладовища, нас чекає не український Арлінгтон, а іспанський сором

Учора Міністерство ветеранів презентувало ескіз Національного військового меморіального кладовища. І з цим є проблема.

Проблема не тільки в тому, що, судячи з ескізу, нас чекає не український Арлінгтон, а іспанський сором. Бо те, що запропоновано, жахливо як із точки зору естетики, так і з точки зору сенсів і символів.

Проблема не тільки в тому, що міністерство обіцяло відкрити першу чергу кладовища до кінця року, а станом на 9 грудня все, що є – це ескіз, і, звичайно, ніякої першої черги до кінця року не буде, і всі це розуміли із самого початку.

Проблема не тільки в тому, що цей ескіз було прийнято і затверджено в тиші, без участі, наприклад, міжнародних архітектурних організацій, архітекторів зі світовим ім'ям, яких варто було затягувати за будь-яку ціну принаймні для того, щоб зрозуміти їхнє бачення і сучасні тренди, а, відповідно, стався пункт 1.

Проблема в тому, що це вже не змінити.

Міністерство ветеранів просто загнало себе у глухий кут. З одного боку, на міністерство тиснуть родини загиблих, і мають на це повне, беззаперечне право, бо скоро піде 10-й рік війни і закінчиться другий рік повномасштабки, а замість національного військового кладовища у нас картинка кладовища на аркуші А4. З іншого боку, ці майже два роки повномасштабки прой...обані вщент у незрозумілих комунікаціях, біганині між Гатним і Биківнею, Биківнею і Гатним, знову Гатним і Биківнею, великими сварками і дрібними інтригами.

Як результат: обіцянки роздані, час втрачений, зроблено нічого, винуваті будуть усі навколо, а збудують казна-що, бо всі строки вже згоріли і тиск такий, що робити щось треба, а зробити добре не встигають, тому зроблять погано.

Але відповідатиме за це саме міністерство.

Джерело: Юрій Гудименко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора