Рекомендації Мінспорту і НОК України – це санкції проти українських спортсменів, а не проти росіян і білорусів

Оце так. З хворої голови на здорову.

Я не бачив чіткої й однозначної позиції Мінспорту й НОК України у перші місяці війни. Не бачив. Я бачив мовчання. Ягнят.

Міністр спорту України й президент НОК України Гуцайт в одній особі.

НОК і Мінспорту не змогли домогтися від МОК і міжнародних федерацій з видів спорту усунення спортсменів РФ і РБ. Не змогли.

Натомість тепер готують чи то наказ, чи то рекомендації для українських спортсменів в індивідуальних видах спорту. Уже розіслали свої "папірці" у федерації, зокрема у ФТУ.

Скажу про теніс. Мені тут усе зрозуміло. Паралель можна провести з кожним індивідуальним видом спорту.

Моя позиція.  Олімпійські ігри – окрема історія. Є приклад Олімпіади 1948 року.

Тепер турніри. Не буду про деталі докладно, що кожна й кожен наш топ – це продукт їхньої важкої праці, фінансів їхніх батьків і – кому пощастило – зрідка спонсорів/меценатів. Але ніяк не Мінспорту та НОК. Від слова ніяк.

Я знаю, я п'ять років фінансував жіночу збірну України й багатьох тенісистів індивідуально. До речі, так, Мінспорту давав гроші на збірну. Не більше ніж 5% від річної потреби, 95% – я.

У тенісистів 30–40 турнірів на рік. 30–40 тижнів із 52 – турніри.

За свої зароблені на цих турнірах гроші вони утримують біля себе команду від двох до шістьох осіб, платять їм зарплату, годують, купують квитки, оплачують готелі.

Заборонити брати участь у турнірах, де грають тенісисти під порожнім білим прапором? Ок. Теніс як вид спорту в Україні закінчиться. І професіоналів, і юніорів. Грати не буде де.

Як вчинив би я. Умовно, я – Еліна Світоліна або Марта Костюк, або Ангеліна Калініна.

Я виходитиму на матч із тенісистками РФ і РБ. Виходитиму, як на останній бій. Битимуся в цих матчах із 10-кратною енергією, кожен матч проти них для мене буде війною. За країну й за хлопців, які щодня гинуть.

Я не вийду на матч, якщо розумітиму, що я не готова виграти, викластися на 101%, умовно (ушкодження, зле самопочуття, травма).

Я на жеребкуванні біля сітки розвернуся, вибачте, дупою до суперниці, щоб не було гарних фото. Я не потисну їй руки після матчу, не стукну ракеткою об ракетку, не кивну у бік лави суперниці. Повний ігнор.

Я не стану поряд на нагородженні для спільних фото. Я нагадуватиму світові та журналістам на обов'язкових пресконференціях турніру до й після матчів із тенісистками РФ і РБ про війну й агресію проти України і що я не чула позиції із засудженням від цих спортсменів, а не лірику "світу – мир" і "спорт поза політикою".

Якщо дотримуватися рекомендацій Мінспорту й НОК України, санкції вводять щодо України, щодо українських спортсменів, а не щодо російських і білоруських.

Моя думка.

Джерело: Sapronov Yuri / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора