0 Київ
Українська влада не бореться з "олігархами", а лише імітує цю боротьбу.
Такого висновку я дійшов, проаналізувавши проєкт закону "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним з надмірним впливом осіб, які мають значний економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)".
Він відрізняється від неофіційної версії, яку свого часу оприлюднив сайт ZN.UA. У ньому немає головної норми – заборони олігархам володіти ЗМІ.
"Олігарх" – особа, яка має статки, що перевищує 1 млн прожиткових мінімумів (на сьогодні – 2,189 млрд грн, або не менше ніж $80 млн), бере участь у політичному житті, може впливати на засоби масової інформації.
Йому в разі ухвалення цього закону необхідно заповнювати електронну декларацію, що не дозволяє фінансувати партії, брати участь у великій приватизації.
Мільярдерів, як правило, обслуговують висококваліфіковані юристи, і їм не проблема заповнити е-декларацію "олігарха", щоб до неї не було претензій у НАЗК.
Аналіз фінансових звітів усіх партій, представлених у парламенті, свідчить, що там немає слідів фінансування мільярдерами. Усе це роблять, як правило, через підставних юридичних і фізичних осіб. А переважно – великою сумою готівки. Про це знають усі, хто хоч раз серйозно займався президентськими або парламентськими виборами.
"Олігархам" заборонять брати участь у великій приватизації. Це взагалі для них не проблема. Маючи серйозні капітали, набагато зручніше й безпечніше інвестувати кошти в інші економіки, ніж в українську з непередбачуваним майбутнім. Мільярдер за великого бажання може придбати держкомпанію через підставні фірми.
Заможні люди залишили за собою право на володіння телеканалами. А це головний важіль впливу на політичну ситуацію у країні.
Обмежити вплив мільярдерів можна тільки завдяки примусовій демонополізації. У законопроєкті про це жодного слова. Бізнес-імперії в руках одних і тих самих осіб.
Отже, цей законопроєкт не становить смертельної загрози для фінансових позицій "олігархів" і їхнього політичного впливу через приватизовані засоби масової інформації.
Цей законопроєкт – імітація боротьби з багатими в надії підняти рейтинг влади, який падає. І не більше.
Джерело: Журавский на связи / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
