Володар чорного поясу з кікбоксингу полковник Іванов: Військовослужбовець сам має бути досконалою зброєю G

Фото надав Олександр Іванов

– Олександре Львовичу, вашій школі кікбоксингу 2020 року виповнюється 25 років. Розкажіть про досягнення учнів. Що змінилося у школі впродовж 25 років? Які перспективи, плани на майбутнє?

– За цей час було підготовлено двох чемпіонів світу та двох призерів Кубка світу. Пік популярності кікбоксингу припав на початок 1990-х, коли після заборони карате у СРСР з'явився цей вид єдиноборств. Наразі є безліч інших, не менш яскравих видів, і кікбоксинг трохи "розчинився" в них. Хоча техніка і тактика кікбоксингу як найдосконалішого синтезу ударних єдиноборств широко застосовують, наприклад, у боях без правил. З огляду на специфіку кікбоксингу: постійне подолання інстинкту самозбереження, щоденне вдосконалення техніко-точностних і швидкісно-силових параметрів рухів, – звужується коло охочих ним займатися. Кікбоксинг – вид спорту для обраних, а точніше – для фанатів. Які перспективи і плани? Наразі я треную співробітників спецслужби, один із яких, доктор наук, професор, став призером чемпіонату світу Як казав Александр Дюма: "Найбільше щастя для вчителя фехтування – це те, що жодного з його учнів не вбили на дуелі", – і я дотримуюся цього принципу.

Логотип "Школи кікбоксингу Іванова". Фото надав Олександр Іванов

– В інтерв'ю "Бульвару Гордона" ви розповідали, що вирішили зайнятися кікбоксингом, оскільки постраждали в юності від "хуліганських хлопців на околиці Нивок". А до вас у школу часто приходять люди, які пережили напад? Яка мотивація у тих, хто вирішив зайнятися кікбоксингом?

– Головні мотиви для занять кікбоксингом – самооборона або спортивні досягнення. Що стосується самооборони, то більшість людей впевнена, що зможе уникнути нападу, зупинивши хулігана словом або вимотавши бігом. Але найчастіше добре слово потребує підкріплення жестом (у межах правового поля).

– Чи приходять у вашу школу кікбоксингу жінки? Їхня мотивація? Чи відрізняється система тренувань залежно від статі?

– Мотивація для жінок – більшою мірою самооборона. У методиці тренувань жінок враховують їхні фізіологічні особливості, але бій висуває до всіх однакові вимоги: або ти, або тебе.

– Із якого віку можна займатися кікбоксингом? Наскільки травмонебезпечні тренування?

– Для занять кікбоксингом, як було сказано вище, важлива мотивація. Вона з'являється переважно в підлітковому віці. Дітям краще займатися видами спорту, що розвивають: плаванням, гімнастикою, бігом, спортивними іграми... Методику навчання і тренування в кікбоксингу треба вибудовувати так, щоб не завдати шкоди здоров'ю людини.

Фото надав Олександр Іванов

– Яка головна філософія кікбоксингу? У чому таємниця успіху в цьому виді боротьби? Що може дати кікбоксинг сучасній людині?

– Головну філософію кікбоксингу для себе особисто я сформулював так: найкращий захист – зустрічний удар – виконаний одночасно із захисною дією під час атаки противника. Коли противник захоплений атакою, він не завжди контролює свій захист, і його можна нокаутувати. Як-то кажуть, "швидкості сумуються – зображення зникає...". Сучасній людині кікбоксинг може дати впевненість у своїх силах.

– Першими українцями, які стали чемпіонами світу з кікбоксингу, були Олексій Нечаєв, Віктор Дорошенко та Віталій Кличко. Зараз яке місце України в цьому виді боротьби серед інших країн? Наскільки повноцінно зараз Україна виявляє себе у світовому кікбоксингу?

– Українські кікбоксери – одні з найкращих у світі і тримають рівняння на наших перших чемпіонів світу – Нечаєва, Дорошенка і Кличка.

– Ви говорили, що кікбоксинг увібрав дух запорозьких козаків. Чому ви так вважаєте? Що спільного в кікбоксингу та бойового мистецтва запорожців?

– Дух запорізьких козаків увібрав кожен українець на генетичному рівні. Напевно, тому кікбоксинг почав свій шлях у СРСР із Києва. Окремі елементи техніки й тактики об'єднують кікбоксинг і бойове мистецтво запорожців.

Фото надав Олександр Іванов

– Ви видали 1994 року книгу "Кікбоксинг" (її перевидавали чотири рази), у якій виклали принципи власної техніки роботи рук та ніг у кікбоксингу. За цєю системою ви готували спортсменів, які стали чемпіонами світу. Це було ваше ноу-хау? Чи посилаються на вас спортсмени в інших країнах? Чи проводите майстер-класи?

– Успіхи наших кікбоксерів на світовому рівні були можливими завдяки вітчизняній школі боксу. Техніка ударів ногами залишала бажати кращого. Тому я у своїй книзі "Кікбоксинг" зробив основний акцент на демонстрацію техніки ударів ногами і підсічок. Інформацію про це я одержав протягом служби в Південній групі військ (Угорщина), на тренуваннях і змаганнях. На той час кікбоксинг ще називали "карате всіх стилів". За моєю книгою підготовлено багато чемпіонів світу у країнах СНД. На неї посилаються в підручниках для вишів (Клещев В.М., "Кікбоксинг", Москва, 2006 рік, Російська державна академія фізичної культури; О'лірі П., Атілов А.А., "Бойовий кікбоксинг", Ростов на Дону, 2006 рік, Кубанська державна академія фізичної культури). Щодо майстер-класів? Можна подивитися мої уроки в YouTube "Школа кікбоксингу Іванова".

– Серед ваших учнів були заступник посла Ізраїлю Шахар Аріелі, другий секретар посольства США Марк Вуд, помічник аташе корпусу морської піхоти США Вільям М. Наполітано, військово-морський аташе посольства США Річард Марк Стакпул. Хто з політиків чи дипломатів додався до цього списку?

– Окрім указаних вище дипломатів, у мене протягом 15 років тренувався Крістофер Штаудт (Німеччина) – менеджер програми НАТО з перенавчання українських військовослужбовців, звільнених у запас, іноземних мов та менеджменту.

– Хто зараз серед відомих особистостей – ваші учні? Чи є серед них також дружини, діти відомих людей?

– Пишаюся тим, що протягом 10 років треную мого друга, видатного журналіста Дмитра Гордона.

Олександр Іванов і Дмитро Гордон. Фото надав Олександр Іванов

– Тема вашої дисертації присвячена кікбоксингу й армії. Зараз склалося так, що в Україні війна. Чи не пропонували вам інструктувати бійців? Наскільки в сучасних реаліях важливе вміння рукопашної боротьби, коли світом керує зброя?

– Тема моєї кандидатської дисертації: "Методика навчання рукопашного бою в системі фізичної підготовки майбутніх офіцерів". Ноу-хау роботи – бойовий кікбоксинг (синтез ударної техніки, борцівської техніки, техніки бою зі зброєю, техніки захистів, тактики бою з одним або кількома противниками, що ставить на меті цілковите або часткове знешкодження ворога, залежно від поставленого завдання). Неодноразово пропонував свою методику, із початку кримських подій і війни на сході України, на міжнародних науково-методичних конференціях у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського. Відповідь одна: "Цікаво. Ми з вами зв'яжемося..." Зброя – це продовження удару рукою. Не завжди вона може виявитися під рукою або спрацювати. Військовослужбовець сам має бути досконалою зброєю.

– Ви тренували Віталія Кличка. Зараз запитання до вас не як до тренера. а як до киянина. Ваша думка про Кличка-мера.

– Я Кличка не тренував, ми тренувалися в один час. Я вдячний Віталію за рецензію до четвертого видання моєї книги (2007 рік).

Фото надав Олександр Іванов

– Чи потрібно дотримуватися певної системи харчування, займаючись боротьбою? Чи вживають спортсмени-кікбоксери анаболіки?

– На заняття кікбоксингом системи харчування не впливають, окрім випадків, коли треба контролювати вагу перед змаганнями. Щодо вживань анаболіків спортсменами-кікбоксерами інформації не маю.

– Як вплинув карантин на діяльність вашої школи?

– Під час карантину – вимушені канікули.

– Чи можна говорити, що кікбоксери – міцніші духом люди, а тому легше переносять такі умови, як, наприклад, карантин?

– Кікбоксери завжди налаштовані на перемогу, і до вірусів їм байдуже.

– Узагалі схильні спортсмени до зневіри, чи спортивний дух позначається на всіх сферах життя?

– Кікбоксери – бійці за життя.

Книгу Олександра Іванова "Кікбоксинг" можна прочитати у відкритому доступі ТУТ.

Автор Вікторія ВОРОНІНА