Акторка Злова: У мене посилилися панічні атаки. Якось почалася тривога, я була на "Арсенальній". Стало важко дихати, здавалося, я не виберуся G

– Таню, перш ніж стати акторкою, ви працювали журналісткою. Розкажіть про це.

– Я стала магістром за фахом тележурналіст, диктор і ведуча телепрограм. Мені подобалася робота, бачила себе лише телеведучою, але були деякі труднощі. Мені важко контактувати з людьми, які цього не хочуть, а я не люблю примушувати їх. Досі можу створити телевізійний сюжет і багато іншого в межах спеціальності, але навряд чи матиму задоволення.

– Що сказали батьки, коли ви вирішили змінити професію?

– Вони сучасні люди, підтримували усі мої бажання. Колись я взагалі хотіла стати шеф-кухарем і відкрити свій ресторан – люблю готувати! І мама якось мені сказала, мовляв, уяви, як ти готуєш у ресторані 12 годин, а потім приходиш додому і знову готуєш для своєї родини. Аргумент здався мені переконливим. Тому вирішила спробувати себе в журналістиці, бо любила створювати історії. А ще я могла стати вчителькою іноземних мов, навіть подавала документи в педагогічний інститут.

– Коли розпочалося повномасштабне вторгнення країни-агресора РФ в Україну, ви залишилися у Києві?

– Тоді, на початку війни, у мене посилилися панічні атаки – будь-де, навіть у метро. Якось почалася тривога, а я була на пероні станції "Арсенальна", людей ставало дедалі більше, тривога не закінчувалася. Мені стало важко дихати, потім почалася панічна атака, здавалося, я не виберуся назовні. Але коли вийшла, зустрілася зі своїм хлопцем, просто обійняла його і якийсь час плакала. Сподіваюся, що більше такого зі мною ніколи не станеться.

– Чому не поїхали тоді?

– Ціни на житло злетіли в тих частинах України, де було більш-менш спокійно. На заході квартира коштувала на місяць нереальну суму – на той момент я не мала можливості платити такі гроші. Та й мені не було до кого їхати – ні друзів, ні родичів там немає. Мої знайомі італійці пропонували приїхати до них, але я не хотіла покидати сім'ю.

Був момент, коли два тижні не виходила з дому – просто не могла себе змусити. Це було на початку вторгнення. І пам'ятаю, як таки пішла до супермаркету: полиці були порожніми, консервів ніяких не було, хліба не було, але лежав шоколад – я дуже зраділа й купила його та ще якісь продукти. Гроші були, я відкладала на квартиру. Але трохи пізніше все покращилося – мій одногрупник запропонував мені бути ведучою на YouТube-каналі про IT-технології. Ця робота врятувала мене в усіх сенсах, а потім уже й зйомки поновили.

– Ви знімаєтеся вже в четвертому сезоні серіалу "Коп з минулого". Не набридає?

– Дуже люблю цей проєкт, це моя віддушина! Колись ця роль стала моєю першою масштабною роботою – то була головна роль. А робота на майданчику із Дмитром Суржиковим – просто мрія! За роки зйомок ця історія стала частиною мого життя: я їду на майданчик, як додому, до своєї сім'ї.

– У новому серіалі "Рубан" ви граєте помічницю психолога. У реальному житті ви мали досвід роботи з психологом?

– Коли звертаєшся до психолога чи психіатра, це не означає, що ти псих, ти просто стежиш за своїм ментальним здоров'ям і піклуєшся про себе. Я дуже вдячна, що знайшла фахівців, які допомогли вирішити важливі питання щодо мого здоров'я. У мене був період боротьби з депресією і період, коли відбувалися панічні атаки.

Переглянути цей допис до Instagram

Допис, поширення ACTRESS | TETIANA ZLOVA (@taniazlova)