Актриса серіалів "Щоденники вампіра" і "Н₂О: Просто додай води" Голт утратила дитину

12 березня 2018 13:30

Этот материал также можно прочитать на русском

Голт: Я ніколи в житті не почувалася настільки розбитою
Фото: claireholt / Instagram

Австралійська актриса Клер Голт, яка знімалася в серіалах "Щоденники вампіра" і "Н₂О: Просто додай води", заявила, що викидень – це те саме, що смерть коханої людини.

Австралійська актриса Клер Голт, яка знімалася в серіалах "Щоденники вампіра" і "Н₂О: Просто додай води", пережила викидень. Про це вона розповіла в Instagram.

"Я зробила це фото 10 днів тому в очікуванні операції, після того як у мого малюка припинило битися серце. Я надіслала знімок своєму нареченому, який чекав за дверима, щоб показати, що зі мною все гаразд. Але це не так. Я ніколи в житті не почувалася настільки розбитою. Я довго сперечалася сама із собою, чи варто розповідати про це, і мені досі страшно робити публічною свою особисту боротьбу, але я все одно роблю це, тому що це важливо", – написала актриса.

Голт зазначила, що довгий час не могла знайти нікого, хто пережив подібну трагедію.

"Мені розбиває серце те, що ми вважаємо, ніби викидень – це щось, про що не слід розповідати. Чому це відрізняється від смерті коханої людини?" – зазначила вона.

I took this photo 10 days ago, as I waited for surgery after my sweet little baby lost its heartbeat. I sent it to my fiancé in the waiting room to show him that I was ok. I wasn't. I've never felt more broken in my life. I debated sharing this so soon and i'm still frightened about making such a private struggle public, but i'm doing it anyway because it's important. After my D & C, I spent hours on the internet searching for women who had been through it. I was desperate to find someone, anyone who could relate to what I was feeling. Someone to tell me that the depression and hopelessness were normal. That it wasn't my fault. That I wasn't broken forever. I found a community of women who shared my exact experience. Who were open and vulnerable about miscarriage, something that isn't often or openly discussed. It breaks my heart to think that losing a baby feels like something we have to keep to ourselves. Why is it any different than the death of a loved one? How is it any less meaningful? Here is what I have learned as I begin to crawl out of the dark hole: support is everything. I could not have survived without this the unconditional love of my partner. Despite his pain, he was my rock and my safety net. I will never know how to thank him. I also found that opening up to people is crucial. As soon as I told my story, almost everyone I spoke to told me theirs - their own, their wife's, their sister's. So many people go through it and understand the breadth of pain, yet so few people talk about it. Finally, I want to share a blog post that resonated with every part of me. You can find the link in my bio, @leandramcohen of @manrepeller articulates the emotional rollercoaster with an красномовства that I could never possess. To anyone out there who has been through a miscarriage, I understand you. I share every bit of your pain and you are not alone. Please be kind to yourself and I hope that you will be comfortable sharing your story too.

Публікація від Claire Holt (@claireholt) Мар 4, 2018 в 3:52 PST