"Голодні люди плакали, а потім відчайдушно обіймали". Режисер фільму про Джеймса Бонда привіз у звільнену від окупантів Бучу гарячі обіди

Фукунага найбільш відомий як режисер 25-го, ювілейного, фільму про пригоди британського шпигуна Джеймса Бонда "Не час помирати".

Він не єдиний американський режисер, який підтримує Україну безпосередньо у країні. Раніше до України приїхав його колега Шон Пенн. Його благодійна організація надає допомогу українським переселенцям у Львівській області.

Після звільнення Київської області від російських окупантів, про яке Міністерство оборони України оголосило 2 квітня, у населених пунктах регіону знайдено сотні вбитих мирних жителів, зокрема зі зв'язаними руками. Багато загиблих від рук окупантів виявили у Бучі, до якої російські військові зайшли у перші дні війни, що почалася 24 лютого.

Секретар Бучанської міськради Тарас Шаправський 31 березня казав, що окупанти в місті поводилися варварськи: убивали беззбройних мирних людей, ґвалтували жінок, навіть дівчаток 12–15 років, а також займалися у Бучі масовим мародерством.

Після того, як на звільнену територію дістали доступ журналісти, світ облетіли фотографії, на яких видно, що тіла загиблих у Бучі, зокрема, лежать просто на дорозі. Росія заперечує злочини своїх військових, але супутникові знімки підтверджують, що на одній із вулиць Бучі – Яблунській – тіла загиблих почали з'являтися задовго до відходу окупантів.

За час окупації міста російські військові вбили у Бучі приблизно 320 мирних жителів, повідомив 6 квітня мер Анатолій Федорук. За його словами, майже 90% убитих під час російської окупації цивільних загинули від кульових поранень.

4 квітня ГУР Міноборони України опублікувало список російських окупантів (дати народження, їхні паспортні дані та військові звання), які скоювали злочини проти мирних жителів Бучі. За даними розвідки, у місті здійснювали масові вбивства і тортури мирних жителів військовослужбовці 64-ї окремої мотострілецької бригади 35-ї загальновійськової армії збройних сил РФ. 5 квітня у ГУР повідомили, що їх повертають в Україну для залякування жителів населених пунктів або для швидкої "утилізації" непотрібних свідків.