"Хочу, щоб у Ніла був тато, якого не потрібно згадувати по фото". Анатолій Анатоліч показав свого батька й розповів, чому ріс "безбатченком"

Ведучий також показав підписникам архівне фото, на якому зображений дитиною на руках у свого батька.

"Мого тата не стало, коли мені було два з половиною. Він не був святим. Але він був моїм батьком. За розповідями мами, він зник на якийсь період після мого народження, та й в пологовий будинок приходив одного разу і не в найкращому стані. Але десь за рік після моєї появи змінився, перестав вживати і перетворився на зразкового батька сімейства. На жаль, це тривало недовго. Він загинув у бійці взимку 86-го року – дістав кілька ножових поранень від друга дитинства, із яким свого часу займалися недобрими справами і за роки з'ясовували свої стосунки в такому вигляді. Тому я не пам'ятаю свого батька. Я бачив його лише на фото. Спогадів не залишилося в пам'яті. Знаю, що він був душею компанії, і всі його любили. І ще він був дуже популярним у дівчат, коротше, красень. Ну хоч чимось я в нього. Це з гарного, про погане не буду. Скажу лише, що залежності – це страшно. Тому я максимально незалежний. Я виріс таким, яким ви мене знаєте, завдяки матері, бабусі і прабабусі. Коротше, безбатченком", – написав ведучий.

Він зізнався, що намагається не думати про те, чи вийде в нього стати для новонародженого сина найкращим батьком.

"Себе як тата я вже знаю. Я гідний тато, дуже намагаюся ним бути. Але оскільки я написав цей пост, отже, я переживаю про те, як це – бути батьком сина. Адже моя історія така сама, як і багатьох моїх друзів, і, упевнений, у багатьох із вас вона дуже схожа з моєю. У різних інтерпретаціях. Хочу, щоб у Ніла був тато, яким він пишатиметься, і якого не потрібно згадувати по фото. Чого всім татам і бажаю", – підсумував Анатолій Анатоліч.