"Можу дозволити дуже багато". Хіменес-Браво зізнався, як порядкує заробленими грошима

"У дитинстві було нелегко. Ми багато чого дозволити собі не могли, мама тяжко працювала, щоб прогодувати нас. Зіпсовані овочі на ринку завжди дуже дешево коштували, й ми частіше купували їх, зрізали те, що зіпсувалося, й готували з них", – пише він.

Ресторатор каже, що із 16 до 20 років він часто голодував, дуже багато працював і мало заробляв. Іноді доводилося робити вибір між оплатою ліжка та їжею.

"Свобода пересування – і однаково яка: машиною, літаком, велосипедом, головне –  швидко, і я можу собі це дозволити. Це дуже цінно для мене у грошах. Звичайно, я можу дозволити собі дуже багато, зайти в магазин Dolce&Gabbana і купити будь-яку річ. Хоча вона найімовірніше мені не потрібна, але саме відчуття того, що у 16 я голодував, а зараз маю вибір, того варте", – зазначив Хіменес-Браво.

Він розповів, що завжди відкладав 10% свого доходу, тому що завтра може бути ще гірше.

"Кредитні картки, кредити – це те, чим не варто зловживати. Дякую, мамо, що навчила мене відкладати та не жити "одним днем". Але кредит усе-таки був у мене в житті. Коли я став співвласником Steakhouse у Монреалі і отримав свій перший дивідент – купив будинок у Канаді саме у кредит. Мені вистачило грошей на перший внесок. Сьогодні моя валюта – враження. Емоція близької людини, подорож, будинок, машина, концерт. І все це для мене свобода, яку дають гроші, котрі я наполегливо заробляю. Отже, жодних "із грязі у князі". Мій шлях – трудоголізм, і він окупився", – підкреслив ресторатор.