"Останній мій день, коли я була щаслива". Актриса серіалів студії "Квартал 95" Саліванчук презентувала пісню 

"На календарі 1 травня, ранок… А я досі живу в лютому. Останній мій день, коли я була щаслива – 23 число", – зізналася вона.

За словами Саліванчук, напередодні війни в її житті відбувалися події, які, як вона вважає, віщували трагедію.

"Ми з командою хотіли зняти два кліпи на пісні, які я готувала до вистави, але встигли зробити тільки цей та декілька гарних кадрів. Раптом вимкнули світло в усьому районі. Пройшло декілька годин, але світло так і не з'явилося, ми засмучені поїхали додому. Я тоді подумала, що це погане завершення вечора", – зауважила вона.

Актриса також зізналася, що, повернувшись додому, вона гралася з дітьми й не помітила, як вийшло так, що її молодший син упав із двоповерхового ліжка на спину.

"Я викликала "швидку". Лікарі оглянули сина і сказали швидко одягатися та їхати в Охматдит. Нікіта не ворушився, хотів спати, руки і ноги просто звисали, як м'ясо, а мені здавалося, що я просто здурію від цього. Доїхали по зустрічній смузі з мигалками. У лікарні сина обстежили всі лікарі, але він так і не рухався. Під час МРТ мені довелося повертати йому голову, тому що він навіть пальчиком не ворушив. Здається, я постаріла за ці 40 хвилин. Згодом приїхав мій чоловік, і раптом Нікіта встав і побіг до нього на руки", – розповіла вона.

Саліванчук зазначила, що, за словами лікарів, у її сина був шок.

"Я дякувала Богу і тішилася тим, що дитина здорова, але страх пережила великий. На той момент просто не знала, що чекатиме мене зранку... Коли почалася війна, я вже не мала сили переживати і відмовлялася вірити в те, що відбувається. Мені було спокійно від того, що діти поруч, бігають і сміються", – зізналася вона.

Актриса розповіла, що вона з дітьми поїхала на захід України після того, як ракета влучила в телевежу.

"З того дня минуло два місяці, а я досі живу у 23 лютого і дуже хочу додому в Київ, до свого чоловіка", – зізналася вона.

Саліванчук зазначила, що пісня, яку вона презентує, записана російською, оскільки "23 лютого все ще було інакше".

Публікація від Ann Salivanchyk (@salivanchuk.anna)