Покрова, День українського козацтва, День захисників і захисниць України. Звідки походить традиція 

"Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці й Пріснодіви Марії – одне із 12 найважливіших свят християн, які присвячені подіям земного життя Ісуса Христа й Богородиці", – зазначили в пості.

Свято – це явлення Богородиці, у якому відобразилося її материнське заступництво за всіх християн. Згідно зі Святим писанням, це сталося 910 року у Влахернській церкві в Константинополі, куди у V столітті з Палестини перенесли ризу Богоматері, її головний покров і частину пояса.

За часів правління у Візантійській імперії імператора Льва Філософа в межі його держави вдерлися сарацини. Не маючи достатньо сил для протистояння загарбникам, жителі Константинополя поклали надію на Пресвяту Богородицю.

Юродивий, пізніше канонізований, Андрій і його учень Епіфаній, які перебували у Влахернському храмі, під час служби вночі побачили в повітрі Божу Матір зі святими. Богоматір тримала своє покривало (омофор) над християнами зі словами молитви про спасіння світу від бід і страждань.

Після появи Богородиці вороже військо без бою відійшло від стін Константинополя.

До України-Русі свято Покрови прийшло за часів Володимира Хрестителя, а поширилося у XI–XII століттях. А храми, присвячені Покрові, з'явилися в X–XI століттях, зокрема в Києві – Десятинна церква, присвячена Богородиці. У XII столітті свято Покрови закріпили в календарі Київської митрополії.

Особливого значення свято набуло в період Козацької держави. Покрова стала покровителькою козацтва. Саме до Богоматері з омофором зверталися козаки перед походами, молилися, прохаючи заступництва в битвах і мирному житті, присвячували Покрові храми.

З 1999 року в Україні на Покрову святкують День українського козацтва, а з 2014 року – День захисників і захисниць України. Це данина традиції, яка підкреслює спадковість поколінь українських героїв.