Солов'яненко про перше знайомство з театром: Дійшло до сцени дуелі, я побачив, що батька застрелили. У мене була страшенна істерика
Скріншот: В гостях у Гордона / YouTube
Головний режисер Національної опери України, народний артист України Анатолій Солов'яненко в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону розповів, яким було його перше дитяче враження від театру.
"Моє життя від самого початку було пов'язано з Київською оперою. Але на початку 80-х у цьому приміщенні відбувався ремонт капітальний. І протягом п'яти років вистави оперні йшли у Жовтневому палаці, а балетні вистави – у палаці "Україна". Ми жили на вулиці Жовтневої революції (зараз це вулиця Інститутська) якраз поблизу тієї будівлі, де оперні вистави проходили. І так склалося, що я не ходив до дитячого садка, а ходив із батьком на репетиції, на співанки, а згодом уже і на вистави. Тому я був "сином полка". Я із самого раннього дитинства вбирав у себе цю атмосферу. Тому, звісно, те, як склалася моя доля, не є випадковим", – зазначив Солов'яненко.
Він згадав, як відреагував на виставу "Євгеній Онєгін" за участю свого батька.
"Батько співав Ленського. І дійшло до сцени дуелі. Я побачив, що батька застрелили. У мене була страшенна істерика. Мене ледь змогли заспокоїти. Мама повела мене за лаштунки до батька, щоб показати, що він живий. По дорозі ми зустріли Романа Георгійовича Майбороду, народного артиста України, сина Георгія Іларіоновича Майбороди, відомого композитора, який співав партію Онєгіна. Я накинувся на нього і ледь не порвав йому фрак. Йому ще треба було співати третю дію. Мене ледь від нього відтягнули. Урятувала його і його фрак тільки раптова поява батька, який ішов нам назустріч. Оце були мої перші враження, перше знайомство з оперним театром", – зізнався режисер.
Солов'яненко народився 1980 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка ("правознавство"), Київський національний університет культури і мистецтв ("театральна режисура"), Національну музичну академію України імені Петра Чайковського ("музична режисура").
У Національній опері працює із 2000 року. Був помічником режисера, режисером, режисером-постановником, із 2011 року – головний режисер Національної опери України, а із 2023-го – ще й художній керівник опери.
У 2002–2006 роках на "Першому національному" вів свою програму "Антракт з Анатолієм Солов'яненком", яка була присвячена оперному мистецтву.
Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2011 року.