+3 Київ
Українці розповіли музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова про початок повномасштабного вторгнення РФ
Фото: ЕРА
Українці у третю річницю повномасштабного вторгнення країни-агресора РФ в Україну поділилися спогадами про 24 лютого 2022 року з музеєм "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова. Інтернет-видання "ГОРДОН" публікує їхні свідчення.
"24 лютого 2022 року – дата, що закарбувалася в пам'яті мільйонів українців. Спогади про цей день назавжди залишаться болючими і травмуючими. Щоб передати це наступним поколінням, музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова збирає і зберігає історії людей, які стали жертвами або свідками війни", – ідеться у пресрелізі.
Жителька Мелітополя Запорозької області Олена розповіла, як російська армія оточила її місто. До останнього жінка сподівалася, що все скоро закінчиться. Тоді найважчим для неї було втрата зв'язку з Україною. Окупанти одразу вимкнули в місті інтернет, позбавивши людей можливості дізнаватися новини і спілкуватися з рідними.
"Ми знайшли на горищі старий магнітофон і намагалися зловити хоч якийсь зв'язок з Україною", – розповіла вона.
Антон із Бучі Київскої області в інтерв'ю музею розповів, як досить було повернути "не на ту" вулицю під час виїзду з рідного міста чи села, щоб опинитися в руках окупантів.
"Я мав тоді виїхати на роботу в Київ. Разом із братом на двох машинах повз БМП цих уродів просто проїхали на диво, тому що, наприклад, авто, які повертали там наліво, вони всі були розстріляні", – сказав він.
Жителька Куп'янської громади Тамара бачила, як російські окупанти заходили в її село. Жінка не розуміла, що робити, – тікати було пізно, а залишатися означало жити в постійному страху.
"Виїхати тоді можна було тільки в Росію. Тоді ми навіть із хати виходити боялися – усюди їхні військові й техніка. Це був жах", – сказала вона.
Ірина з Маріуполя розповіла, як у перший день війни побачила стовпи диму від обстрілів, тоді на її очах від снаряда загинув сусід. Разом із родиною вона тривалий час ховалася в підвалі, а коли наважилася вийти на вулицю, ледь не зомліла.
"Коли я побачила весь цей хаос у місті, у мене просто не було слів, як це описати. На вулицях лежали тіла: на лавках, уздовж дороги. Усі вікна вибиті, скрізь пожежі, усі магазини розграбовані", – сказала вона.
Федір із Херсонської області, якому на момент повномасштабного вторгнення було 13 років, пам'ятає, як місто заповнили ворожі танки.
"У перші дні я постійно дивився новини по телевізору, сподівався, що ось-ось зараз [на той момент президент США Джо] Байден придушить Росію санкціями – і все закінчиться. Та зрештою вийшло так, що я вісім місяців прожив під окупацією", – зазначив він.
У музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова зібрано вже 130 тис. історій українців. Це найбільший у світі архів свідчень і джерело правди про війну в Україні – з 2014 року й до сьогодні. Робота зі збирання свідчень триває.
