Інжир: користь і шкода 

Плоди інжиру відомі людству ще з часів стародавнього світу. Їх згадують у давніх сакральних текстах і грецьких міфах. Інжир ще називають фіговим деревом, смоківницею, смирнською ягодою.

Батьківщиною інжиру є Аравійський півострів, звідки він поширився в Сирію, Фінікію та Єгипет. У XVI столітті його привезли в Америку.

Інжир росте в Туреччині, Греції, Грузії, Криму, Вірменії, Узбекистані, Таджикистані.

Плоди інжиру бувають різних кольорів: від світло-зеленого, жовтого до темно-синього.

Під час вибору інжиру слід звернути увагу на щільність ягоди: вона не має бути занадто м'якою або твердою. Свіжий інжир має піддаватися натисканню, але водночас не перетворюється на кашу.

Плоди їдять як у сирому вигляді, так і в сушеному, в'яленому. У східних країнах їх фарширують сиром, м'ясом або горіхами.

Калорійність сирого інжиру – 50 кілокалорій на 100 грамів.

В інжирі міститься велика кількість клітковини, завдяки чому він нормалізує травлення.

Оскільки інжир має м'ясисту, в'язку консистенцію, його можна вживати натщесерце. У плодах високий вміст заліза, фосфору, калію, білків, природних цукрів.

Інжир – один із небагатьох фруктів, що містять нікотинову кислоту, яка благотворно впливає на репродуктивну функцію.

Плоди інжиру мають жарознижувальну дію, тому його корисно вживати під час застуд і запальних процесах в організмі.

Інжир корисний під час захворювань серцево-судинної системи, оскільки він розріджує кров. Він знижує ризик ішемічної хвороби серця і тромбозу. Завдяки виведенню канцерогенів і токсинів інжир забезпечує профілактику онкологічних захворювань.

З обережністю інжир слід вживати людям, які хворіють на діабет, оскільки в ягодах є цукор. Необхідно помірно споживати інжир і під час розладу шлунка.