Навчальний рік 1 вересня став починатися відносно нещодавно. В Україні в дореволюційні часи діти розпочинали навчання в День Наума – 1 грудня (14 грудня – за старим стилем). Вважали, що цей святий сприятиме легшому засвоєнню науки. "Святий Наум наведе на ум", – казали в народі.
Цього дня відкривали всі церковнопарафіяльні школи. Батьки після відправлення дітей на навчання йшли до церкви й ставили свічку Святому Науму з благаннями, щоб дітлахи були успішними в навчанні.
З приходом радянської влади початок навчального року перенесли на осінь. 1930 року видали постанову, що всіх дітей віком 8–10 років мали приймати до школи восени. Точної дати тоді не вказували. 1 вересня фігурує лише 1932-го як Міжнародний юнацький день, який заснували соціалістичні організації.
А 1935 року введено початок занять у всіх школах із 1 вересня. Але свято День знань з'явилося лише 1984 року – указом "Про оголошення 1 вересня всенародним святом – Днем знань".
Традиція дарувати вчителям букети з'явилася після Другої світової війни на хвилі загальної ейфорії й ідеології, яка спрямована на відновлення зруйнованої країни. Роль учителя як вихователя й наставника підкреслювали в повоєнному кінематографі й літературі. Спочатку квіти дарували вчителькам, а згодом і чоловікам, якщо вони були класними керівниками.
Спочатку букети дарували від колективу класу. Але вже до 1960-х років стала поширеною традиція нести квіти до школи від кожного учня. Після розпаду СРСР цей звичай не вийшов із практики.
Найчастіше 1 вересня діти дарують учителям осінні квіти: жоржини, айстри, хризантеми. Чоловічими квітами вважають гладіолуси.
2023 року, коли Україна продовжує боротьбу з російським агресором, у соцмережах з'явилася ініціатива "Донат замість квітів". Педагогічні колективи шкіл із різних областей України закликали батьків учнів ті гроші, які б вони витратили на купівлю букета, переказати на потреби української армії, щоб наблизити перемогу України.