+6 Київ
"Припускають, що культ святого Миколая виник у Києві завдяки Володимиру Хрестителю. За переказом, князь привіз до столиці перший образ Чудотворця із Херсонеса, де прийняв хрещення. Під час закладення Десятинної церкви Володимир велів збудувати у храмі окремий приділ, присвячений Миколаю, і в ньому поставив херсонеську ікону", – розповіла етнологиня Ярослава Музиченко в матеріалі, розміщеному у виданні "Локальна історія".
Уже в ХІ столітті в Україні-Русі були свята Миколая – зимове, 6 грудня, і 9 травня. Зимове вшановувало смерть Миколая й водночас його народження для вічності. А літнє було на згадку про перенесення його мощей із Лікії до італійського міста Бару.
У XVII–XVIII століттях святий Миколай починає фігурувати як покровитель студентів і школярів.
Але поклоніння іконам святого Миколая здійснювали і з надією, що святий допоможе в будь-якій біді. Вірили, що він допоможе тим, кого образили, з ким несправедливо вчинили.
Особливо шанували святого Миколая моряки, мандрівники й рибалки. За переказами, Миколай здатний був угамовувати бурі. На деяких іконах його зображали в човні, який розгойдують чорти, але не можуть завдати жодної шкоди.
Шанованим цей святий був серед українських козаків. Чумаки-мандрівники брали із собою в дорогу образи Миколая Чудотворця. Й інколи робили образ святого на сухій рибі-камбалі.
Миколай також є покровителем торгівлі й землеробства. Опікується студентами й дітьми. Він чудотворець. Заради порятунку людей творить чудеса.
На сайті музею "Львівський скансен" зазначають, що український письменник Іван Франко занотував на Галичині народну приповідку: "Святий Миколай Богом буде, як Бог умре". Тобто вважали, що святий Миколай має величезну силу й може творити дива.
На теренах Західної України традиція готувати подарунки до Дня святого Миколая прийшла в середині ХІХ століття із країн Західної Європи й затвердилася спочатку в містах, а згодом – у селах.
У 1920–1940-х роках для дітей улаштовували Миколаївські вечори. До цього дня в навчальних закладах ставили ялинку, влаштовували спектаклі й проводили благодійні аукціони.
Дарували подарунки дітям, які були слухняними. Подарунки могли бути різними, але традиційним було обрядове печиво – "миколайчики". Їх пекли заздалегідь до свята.
На Лівобережній Україні почали вшановувати свято Миколая з подарунками значно пізніше. Але смаколики теж готували. На Поліссі, Полтавщині і Слобожанщині на Миколая обмінювалися медовими пряниками. У Київській області давали дітям бублики, у Черкаській – могли дарувати хустки.
У радянський час влада намагалася знищити національні традиційні свята, замінивши День святого Миколая й Різдво спільним для віх республік Новим роком і головним його персонажем – Дідом Морозом. Але народна традиція, попри це, збереглася.
День святого Миколая із 2023 року в Україні святкують 6 грудня. На цей день припадає і День Збройних сил України.
